Оптимізація технології випалювання трасерів із артилерійських снарядів малих калібрів

 

Неклонський Ігор Михайлович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-5561-4945

 

Смирнов Олег Миколайович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-1237-8700

 

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-36-25

 

Ключові слова: технологія утилізації, артилерійські снаряди, випалювання трасуючої сполуки, динамічне програмування, оптимізація

 

Анотація

Розроблений поетапний технологічний процес розряджання 23 мм або 30 мм артилерійських снарядів, який забезпечує ефективну утилізацію трасуючої сполуки із корпусів. Автоматизація процесу утилізації досягається застосуванням спеціальної установки з випалювання трасуючої сполуки, яка сформована у технологічну лінію. Ініціювання загоряння горючої речовини здійснюється за допомогою електромагнітного імпульсу. Економічна доцільність запропонованої технології обумовлена мінімальними трудовими витратами, максимальної продуктивністю, належним рівнем безпеки та екологічністю. Проведено формалізацію задачі оцінювання ефективності процесу утилізації, що дозволило оптимізувати рішення щодо управління таким процесом. Формалізована модель представляє собою адитивну задачу динамічного програмування. Параметризація умов задачі зводиться до того, що під час планування багатоетапної технологічної операції необхідно вибирати управління на кожному етапі з урахуванням усіх наслідків на майбутніх етапах. Запропонований порядок розв’язання задачі оптимізації процесу управління утилізацією артилерійських снарядів для багатоетапної технологічної операції. Розв’язання передбачає вибір раціонального рішення з дотриманням принципу оптимальності, що є основою рішення задач динамічного програмування. Розв’язання задачі динамічного програмування процесу утилізації артилерійських снарядів надано у загальному вигляді. Дослідження обумовлені необхідністю обґрунтування ефективних організаційних рішень щодо удосконалення технологічної політики утилізації боєприпасів. Результати дослідження можуть бути реалізовані як виконавцями робіт з утилізації, так і відповідними органами державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки в процесі проведення експертизи утилізації боєприпасів і вибухівки під час здійснення заходів конторолю, погодження нормативних та інших документів з питань утилізації.

 

Посилання

  1. 1. Alternatives for the Demilitarization of Conventional Munitions. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicin e. Washington, DC: The National Academies Press. 2019. 132 р. URL: https://www.nap.edu/read/25140/chapter/1
  2. Danssaert Peter, Wood Brian. Surplus and Illegal Small Arms, Light Weapons and their Ammunition: the consequences of failing to dispose and safely destroy them. 2020. 20 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/341767347_Surplus_and_Illegal_Small_Arms_Light_Weapons_and_their_Ammunition_the_consequences_of_failing_to_dispose_and_safely_destroy_them
  3. Dynamic Disposal. An Introduction to Mobile and Transportable Industrial Ammunition Demilitarization Equipment. RASR Issue Brief. 2013. № 3. Р. 1–16. URL: https://www.smallarmssurvey.org/sites/default/files/resources/SAS-RASR-IB3-Dynamic-Disposal.pdf
  4. International ammunition technical guideline. IATG 10.10:2021 [E]. Demilitarization, destruction and logistic disposal of conventional ammunition. UNODA. 2021. 40 p. URL: https://data.unsaferguard.org/iatg/en/IATG-10.10-Demilitarization-destruction-logistic-disposal-IATG-V.3.pdf
  5. Неклонський І. М., Смирнов О. М. Модель процесу утилізації 100 мм артилерійських пострілів УБК10 З 9М117. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2022. № 1(35). С. 228–238. doi: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-35-17
  6. Moura Scott. Chapter 5: dynamic programming. Systems Analysis. 2014. 14 р. URL: https://ecal.berkeley.edu/files/ce191/CH05-DynamicProgramming.pdf
  7. Soltys Michael. An Introduction to the Analysis of Algorithms,3rd Edition. World Scientific. 2018. P. 71–93. URL: https://doi.org/10.1142/9789813235915_0004
  8. William D. Sudderth. Finitely Additive Dynamic Programming. Mathematics of Operations Research. 2016. Vol. 41. № 1. Р. 92–108. URL: https://www.jstor.org/stable/24736308
  9. Coccia Mario. Critical Decisions in Crisis Management: Rational Strategies of Decision Making (July 14,). Journal of Economics Library. 2020. Vol. 7. №. 2. Р. 81–96. doi.org/10.1453/jel.v7i2.2049. URL: https://ssrn.com/abstract=3651245
  10. GPSS – Simulation made simple. http://agpss.com (дата звернення: 30.10.2022).

 

Підвищення рівня безпеки праці під час бойових дій

 

Цимбал Богдан Михайлович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-2317-3428

 

Петрищев Артем Станіславович

Національний університет «Запорізька політехніка»

http://orcid.org/0000-0003-2631-1723

 

Древаль Юрій Дмитрович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-7347-9433

 

Малько Олександр Дмитрович

Національний  університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0003-4868-7887

 

Шароватова Олена Павлівна

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-2736-2189

 

Веретеннікова Юлія Анатоліївна

Харківський національний університет будівництва та архітектури

http://orcid.org/0000-0003-0245-704X

 

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-36-24

 

Ключові слова: безпека праці, оцінка професійних ризиків, охорона праці, бойові дії, класифікація небезпек

 

Анотація

Досліджено динаміку зміни кількості нещасних випадків та потерпілих на виробництві, що сталися під час виконання трудових обов’язків і пов’язані з веденням бойових дій. Проаналізовано статистичні дані, щодо інтенсивності збільшення кількості нещасних випадків та потерпілих на виробництві, що сталися під час виконання трудових обов’язків і пов’язані з веденням бойових дій в Україні. Представлено рейтинг кількості осіб, що постраждали за галузями економіки в Україні, найбільша кількість яких склала на транспорті, складському господарстві, поштовій та кур'єрській діяльності; під час здійснення постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; в державному управлінні й обороні; обов'язковому соціальному страхуванні; оптовій та роздрібна торгівлі; ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів та ін. Надано прогноз щодо збільшення кількості постраждалих внаслідок бойових дій в порівнянні з початком червня 2023 р. та початком травня 2022 р. Визначено індивідуальну ймовірність постраждати від нещасного випадку на виробництві та професійний ризик загибелі внаслідок бойових дій та спрогнозовано їх інтенсивне збільшення. Представлено критерії матриці для більш точної оцінки професійних ризиків, цивільних працівників, враховуючі всі наслідки, які можуть трапитися при військових діях та частоту настання військової небезпеки. Удосконалену методику оцінки професійних ризиків, які спричинені воєнними (бойовими) діями було випробувано на ТОВ «Харківський молочний комбінат», на робочих місцях. Використовуючи матрицю для оцінки величини професійних ризиків, які спричинені воєнними (бойовими) діями, були визначені величини ризиків працівників, які безпосередньо задіяні в реалізації технологічного процесу переробки молока. Для підвищення рівня безпеки праці під час воєнних (бойових) дій були розроблені заходи з управління професійними ризиками.

 

Посилання

  1. 28 квітня в Україні відзначається День охорони праці – Українська громада – офіційний сайт. URL: https://ukrainska-gromada.gov.ua/community/28-kvitnya-v-ukrayini-vidznachayetsya-den-ohorony-praczi.html
  2. Liwång, Hans & Ericson, Marika & Bang, Martin. An Examination of the Implementation of Risk Based Approaches in Military Operations. Journal of Military Studies. 2014. Vol. № 5. DOI: 10.1515/jms-2016-0189
  3. Цимбал Б.М., Шаповалов Д.О., Шаповалов М.С., Древаль Ю.Д., Петрищев А.С. Підвищення рівня охорони праці та удосконалення методики міжнародної організації праці для оцінки професійних ризиків. Social development & Security. 2020. Vol. 10. №. 2. P. 46-63. DOI: https://doi.org/10.33445/sds.2020.10.2.6
  4. Цимбал Б.М., Петрищев А.С. Особливості охорони праці під час воєнних (бойових) дій. Problems of Emergency Situations: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Харків: Національний університет цивільного захисту України, 2022. С. 233-234. URL: http://pesconf.nuczu.edu.ua/images/2022/_PES2022_FINISH190522.pdf
  5. Safety guide for journalists: a handbook for reporters in high-risk environments. Reporters Without Borders. Paris, 145 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000243986
  6. Shepherd L.J. Making war safe for women? National Action Plans and the militarisation of the Women, Peace and Security agenda. International Political Science Review. 2016. Vol. 37. № 3. P. 324–335. URL: https://doi.org/10.1177/0192512116629820
  7. Kravchuk V. , Shchepankov S. М., Shepitko K. V., Pashkovsky S. M. Hygienic characteristics of the specific conditions in modern military pilots’ professional activities. World of medicine and biology. 2021. Vol. 1. № 75. P. 90-95. doi: 10.26724/2079-8334-2021-1-75-90-95
  8. Kuronen P., Toppila E., Starck J., Pa A Kko Nen R., Sorri M.J. Modelling the risk of noise-induced hearing loss among military pilots. Int J Audiol. 2004. Vol. 43. № 2. P. 79-84. doi: 10.1080/14992020400050013. PMID: 28793844
  9. Vasilescu G.D., Kovacs A., Csaszar T.A., Baciu C., R Baciu R.E., Georgescu L.S. Innovative method for the evaluation of professional risk during controlled demolition with explosives of civil use, Environmental Engineering and Management Journal. 2016. № 15. Р. 2109-2117. doi:10.30638/eemj.2016.227
  10. Cioara C., Morar M., Băbuţ A., Miclea O., Pasculescu V. Technologiczna i organizacyjna operacjonalizacja programu badania działania pirotechnicznych artykułów rozrywkowych kategorii 4, takich jak: bomby lotnicze i świece rzymskie, Sieć konferencji MATEC, Cz. 305 s. 00074. doi: https://doi.org/10.1051/matecconf/202030500074
  11. Kaplan R. , Chukwura C. L., Gorman G. H., Lee V. S., Good C. B., Martin K. L., Ator G. A., Parkinson M. D. A Career Life-Cycle Perspective on Women's Health and Safety: Insights From the Defense Health Board Report on Military Women's Health. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2022. Vol. 64. № 4. P. 267–270. doi: 10.1097/JOM.0000000000002504
  12. Hosseinpourfard M. , Rafati H., Mahmoodi S. A. R., Asghari B., PakroshanB., Babaei M. Effective factors on occupational stress in military personnel. Journal of Military Medicine. 2011. Vol. 13. P. 1–6. URL: http://surl.li/ejkif
  13. Rabelo V. , Holland K. J., Cortina L. M. From distrust to distress: Associations among military sexual assault, organizational trust, and occupational health. Psychology of Violence. 2019. Vol. 9. № 1. P. 78–87. https://doi.org/10.1037/vio0000166
  14. Greeves J. Physiological Implications, Performance Assessment and Risk Mitigation Strategies of Women in Combat-Centric Occupations. Journal of Strength and Conditioning Research. 2015. № 29. Р. 94–100. doi: 10.1519/JSC.0000000000001116
  15. Peleg M. , Richter E. D. Radio frequency radiation-related cancer: assessing causation in the occupational/military setting. Environ Res. 2018. № 163. Р. 123-133. doi: 10.1016/j.envres.2018.01.003
  16. Grier W., Abbas H., Gebeyehu R. , Singh A.K., Ruiz J., Hines S., Alghanim F., Deepak J. Military exposures and lung cancer in United States veterans. Semin Oncol. 2022. № 49. P. 241–247. doi: 10.1053/j.seminoncol.2022.06.010
  17. Biyikli Ö., Aydogan E. A New Model Suggestion to Estimate the Probability Value in Occupational Health and Safety Risk Assessment. Applied Mathematics and Information Sciences. 2016. № 10. Р. 663– 10.18576/amis/100226
  18. Bradburne C., Lewis J. Personalizing Environmental Health: At the Intersection of Precision Medicine and Occupational Health in the Military. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2017. Vol. 59. № 11. P. 209–214. doi: 10.1097/JOM.0000000000001116
  19. Crispim J., Fernandes J., Rego N. Customized risk assessment in military shipbuilding. Reliability Engineering and System Safety. 2020. Vol. 197. 106809. 10.1016/j.ress.2020.106809
  20. Reinhold K., Järvis M., Tint P. Practical tool and procedure for workplace risk assessment: Evidence from SMEs in Estonia. Safety Science. 2015. Vol. 71. P. 282– 10.1016/j.ssci.2014.09.016
  21. Fox M.A., Spicer K., Chosewood L. , Susi P., Johns D. O., Dotson G. S. Implications of applying cumulative risk assessment to the workplace. Environ Int. 2018. Vol. 115. P. 230–238. doi: 10.1016/j.envint.2018.03.026
  22. Burzoni S., Duquenne P., Mater. G., Ferrari L. Workplace Biological Risk Assessment: Review of Existing and Description of a Comprehensive Approach. Atmosphere. 2020. Vol. 11. Р. 741. https://doi.org/10.3390/atmos11070741
  23. Moncada S., Utzet M., Molinero E., Llorens C., Moreno N., Galtés A., Navarro A. The copenhagen psychosocial questionnaire II (COPSOQ II) in Spain-a tool for psychosocial risk assessment at the workplace. Am J Ind Med. 2014. Vol. 57. № 1. P.97– doi: 10.1002/ajim.22238
  24. Anyfantis I., Leka S., Reniers G., Boustras G. Employers’ perceived importance and the use (or non-use) of workplace risk assessment in micro-sized and small enterprises in Europe with focus on Cyprus. Safety Science. 2021. Vol. 139. 105256. 10.1016/j.ssci.2021.105256
  25. Karimi A., Jamshidi S., Eslamizad S. Designing SQCRA as a Software to Semi-quantitative Chemical Risk Assessment in Workplace. 2014. Vol. 1. № 2. Р. 47– URL: http://johe.umsha.ac.ir/article-1-49-en.html
  26. Tsukada T., Sakakibara H. Risk assessment of fall-related occupational accidents in the workplace. J Occup Health. 2016. Vol. 58. № 6. P. 612-621. doi: 10.1539/joh.16-0055-OA. Epub 2016 Sep 30. PMID: 27725487; PMCID: PMC5373911
  27. Hrymak V., Devries J. The Development and Trial of Systematic Visual Search: a visual inspection method designed to improve current workplace risk assessment practice. Policy and Practice in Health and Safety. 2020. Vol. 18. № 1. doi:10.1080/14773996.2019.1708615
  28. Mufti D., Ikhsan A., Putri T. Workplace Ergonomic Risk Assessment Toward Small-Scale Household Business. IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering. 2019. 528 012013. doi 10.1088/1757-899X/528/1/012013
  29. Saedpanah K., Motamedzade M., Salimi K., Eskandari T., Samaei S.E. Physical Risk Factors among Construction Workers by Workplace Ergonomic Risk Assessment (WERA) Method. AOH. 2018. Vol. 2. № 1. P. 56– URL: http://aoh.ssu.ac.ir/article-1-56-en.html
  30. Предко В. О., Мішеніна О. С., Стрілець В. М. Визначення границь застосування існуючих методів розрахунку професійного ризику. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2014. № 19. С. 98–106. URL: https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/ProblemsOfEmergencies/vol19/14.pdf

Обґрунтування тактико-технічних переваг універсального гусеничного пожежного транспортного засобу

 

Остапов Костянтин Михайлович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-1275-741X

 

Сенчихін Юрій Миколайович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-5983-2747

 

Аветісян Вадим Георгійович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-5986-2794

 

Грицина Ігор Миколайович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-2581-1614

 

Гапоненко Юрій Іванович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0003-0854-5710

 

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-36-22

 

Ключові слова: гусенична пожежна машина, порошкове пожежогасіння, вогнегасна речовина, прийняття рішень, тактика

 

Анотація

Доведено тактико-технічні переваги гусеничних пожежних машин, за допомогою вирішення практичних завдань прийняття раціональних рішень під час гасіння пожеж та проведення аварійно-рятувальних робіт в екстремальних умовах воєнних дій. На конкретних прикладах створення пожежного танка, дослідних установок «Імпульс» виявлено основні недоліки, що заважають їхньому застосуванню. Запропоновано ескізний проект універсальної гусеничної пожежної машини на шасі малого тягача легкого бронювання з інноваційним поділом пакета стволів артилерійської системи «Град» на два пакети, що мають можливість незалежно один від одного змінювати кути наведення їх на ціль з піднесення щодо горизонту та по азимуту. Перспективна машина здатна гасити звичайні та складні пожежі водою, піною та порошком, а також вести аварійно-рятувальні роботи в будівлях та спорудах на зруйнованих війною територіях міст. Цим створені передумови для поповнення парку пожежних машин новими гусеничними пожежними машинами з підвищеними тактико-технічними характеристиками. Проведено дослідження тактико-технічного забезпечення до базового модуля імпульсного пожежогасіння універсальної гусеничної пожежної машини.З точки зору теорії прийняття рішень та методів статистики, зроблено якісний аналіз та уточнено прийоми безпечної роботи особового складу рятувальників з універсальною гусеничною пожежною машиною. З метою створення тактико-технічного забезпечення рекомендовано до її обладнання додати бортовий комп’ютер, щоб оперативно користуватися розробленим програмним продуктом, щодо використання інтерполяційних поліномів Лагранжа при визначенні по експериментальних реперних точках найбільш точнихтраєкторії руху будь-яких вогнегасних речовин, які подаються безперервно або імпульсно на ціль по азимуту і під кутом до горизонту. Наведено приклади та рекомендації тактики застосування модуля імпульсного порошкового пожежогасіння.

 

Посилання

  1. Whiteheada, Williams R., Sigman E. Decision theory and linear sequential unmasking in forensic fire debris analysis: A proposed workflow. Forensic Chemistry. 2022. Vol. 29. P. 356–468. doi: https://doi.org/10.1016/j.forc.2022.100426
  2. Norman J. Fire Officers Handbook of Tactics 5th Edition: South Sheridan Road Tulsa. Oklahoma. 2019. Р. 642. URL: https://fireengineeringbooks.com/fire-officers-handbook-of-tactics-5th-edition/
  3. Guangdong Tian, Amir M. Fathollahi-Fard, Yaping Ren, Zhiwu Li, Xingyu Jiang. Multi-objective scheduling of priority-based rescue vehicles to extinguish forest fires using a multi-objective discrete gravitational search algorithm. Information Sciences. 2022. Vol. 608. P. 578–596. doi: 10.1016/j.ins.2022.06.052
  4. Leistungsschau: Feuerlöschpanzer "Spot-55" URL: https://www.ndr.de/radiomv/Leistungsschau-Feuerloeschpanzer-Spot-55, html (дата звернення 01.11.2022р.).
  5. Maria E. Due-Hansen, Ove Dullum Review and analysis of the explosion accident in Drevja, Norway: A consequence of fire in a mobile explosives manufacturing unit (MEMU) carrying precursors for the on-site production of bulk explosives. Safety Science. Vol. 96. 2017. P. 33–40. doi: 10.1016/j.ssci.2017.03.003
  6. Харчук, А. І., Соломон І. І. Особливості діяльності підрозділів ДСНС під час війни та на деокупованих територіях (на прикладі Київської області). Актуальні проблеми пожежної безпеки та запобігання надзвичайним ситуаціям в умовах сьогодення: збірник тез доповідей наук.-техніч. конф. Львів. 2022. С.545-548. URL: https://sci.ldubgd.edu.ua/bitstream/123456789/11125/1/Tezy%20PB%20 Kyryliv%20Y.B.%202022.pdf
  7. Feuerlöschpanzer Spot-55. Dienstleistungenim Brand-und Katastrophen- 2022. Р. 12. URL: https://www.dibuka.de/
  8. Dibuka Feuerlöschpanzer in Arzberg. Feuerlöschpanzer und Bergepanzer der DiBuKa im Grunewald 2022-08. Sachsen 2022. URL: https://www.feuerloeschpanzer. de/dibuka-im-einsatz-mit-feuerloeschpanzern-in-arzberg-sachsen-vom-28-bis-31-07-2022. (дата звернення 01.11.2022р.).
  9. Ostapov K. M., Senchihin Yu. N., Syrovoy V. V. Development of the installation for the binary feed of gelling formulations to extinguishing facilities Science and Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences. 2017. № 132. P. 75–77. URL: http: // repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/3891
  10. Ostapov K. etc. Improvement of the installation withan extended barrel of cranked type used for fire extinguishing by gel-forming compositions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2019. 4(10 (100)). Р. 30–36. doi: 10.15587/1729-4061.2019.174592
  11. Ostapov, K., Senchykhin, Y., Ragimov, S., Kirichenko, I. Improving the Quenching of the Undercarriage Space due to the Adhesive Properties of Gel-Forming Compositions. In Key Engineering Materials. 2022. Vol. 927. P. 53–62. doi:10.4028/p-1su80t
  12. Ostapov, K., Senchykhyn Yu., Syrovоi V., Avetisian V. Improving the installation of fire gasing with gelelating compounds. Збірка наукових праць «Проблеми надзвичайних ситуацій». 2021. Випуск С. 4–14. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/14116

 

Оцінка впливу вологості повітря на розрахунковий надлишковий тиск вибуху

 

Роянов Олексій Миколайович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0001-7631-1030

 

Катунін Альберт Миколайович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0003-2171-4558

 

Мележик Роман Сергійович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0001-6425-4147

 

Богатов Олег Ігорович

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

http://orcid.org/0000-0001-7342-7556

 

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-36-23

 

Ключові слова: вибухопожежонебезека, надлишковий тиск вибуху, легкозаймисті рідини, категорія приміщення за пожежовибухонебезпекою

 

Анотація

Здійснено оцінку впливу вологості повітря на розрахунковий надлишковий тиск вибуху під час визначення категорії приміщень виробництв за вибухопожежонебезпекою, в яких присутні, обертаються та зберігаються легкозаймисті рідини. В дослідженні наведено дані, які свідчать про кількісні показники наявності води у вигляді парів та їх залежність від температури навколишнього середовища та вологості. На конкретному прикладі з легкозаймистою рідиною було проведено розрахунок надлишкового тиску вибуху та висунуто гіпотезу, що наявність вологості в приміщенні, де присутні легкозаймисті та горючі рідини, може впливати на результат визначення розрахункового надлишкового тиску вибуху, який, в свою чергу, може привести до хибного визначення категорії приміщення за вибухопожежонебезпекою. Для підтвердження висунутої гіпотези спочатку розрахунки було проведено без урахування вологості повітря, а потім було проведено оцінку з урахуванням вологості повітря в приміщенні. Початкові значення вологості повітря було обрано відповідно до вимог щодо забезпечення параметрів середовища в виробничих приміщеннях. З урахуванням цього були проведені розрахунки сумішей парів легкозаймистої рідини та парів води. Проведення дослідження було засноване тільки на використані теоретичних методів, без використання експериментального дослідження. В результаті досліджень отримані результати, які підтвердили гіпотезу стосовно впливу вологості на значення розрахункового надлишкового тиску вибуху. Похибка визначення розрахункового надлишкового тиску має місце і потребує додаткових досліджень. Отримані в результаті дослідження оцінки є важливими оскільки показано вплив вологості в виробничому приміщенні на розрахункове значення надлишкового тиску вибуху, за яким робиться висновок щодо належності приміщення з легкозаймистою або горючою рідиною до певної категорії за вибухопожежонебезпекою.

 

Посилання

  1. ДСТУ Б В.1.1-36:2016. Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. [Чинний від 2017-01-01]. Вид. офіц. Київ : Мінрегіон України, 2016. 31 с. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0158858-16#Text
  2. The Confederation of Fire Protection Associations Europe (CFPA-Europe). (2022). Retrieve from URL: https://cfpa-e.eu/
  3. National Fire Protection Association (NFPA). (2022). Retrieve from URL: https://www.nfpa.org
  4. British Standards Institution (BSI). (2022). Retrieve from URL: https://www.bsigroup.com/
  5. NFPA 68. (2002). Guide for Venting of Deflagrations. URL: https://www.nfpa.org/codes-and-standards/all-codes-and-standards/list-of-codes-and-standards/detail?code=68
  6. Policy on Fire Protection Rules URL: https://www.euspa.europa.eu/sites/default/files/policy_on_fire_protection_rules.pdf
  7. Darie M., Burian S., Ionescu J., Csaszar T., Moldovan L., Colda C., Andriş A. Air humidity – a significant factor on ignition sensitivity of gaseous explosive atmospheres. Proc. The Xth Environmental legislation, safety engineering and disaster management, Cluj-Napoca, Romania, 2020. 47 р. Retrieve from URL: https://www.researchgate.net/publication/272158810_AIR_HUMIDITY_-_A_SIGNIFICANT_FACTOR_ON_IGNITION_SENSITIVITY_OF_GASEOUS_EXPLOSIVE_ATMOSPHERES
  8. Darie M., Burian S., Csaszar T., Moldovan L., Moldovan C. New aspects regarding ignition sensitivity of air-methane mixtures Environmental Engineering and Management Journal, Romania. June 2017. Vol. 16. № 6. 1263–1267. Retrieve from URL: https://www.researchgate.net/profile/Doru-Cioclea/publication/319523058_ Method_for_improving_the_management_of_mine_ventilation_networks_after_an_ explosion/links/5b17c994aca272021ce9153b/Method-for-improving-the-management-of-mine-ventilation-networks-after-an-explosion.pdf#page=25
  9. Khudhur D. A., Ali M. W., Abdullah T. A. T. (2021). Mechanisms, Severity and Ignitability Factors, Explosibility Testing Method, Explosion Severity Characteristics, and Damage Control for Dust Explosion: A Concise Review. Journal of Physics: Conference Series. International laser technology and optics symposium in conjunction with photonics meeting 2020" (ILATOSPM) 2020 22-23 October 2020, Malaysia, Johor. doi:10.1088/1742-6596/1892/1/012023. Retrieve from URL: https://www. researchgate.net/publication/351323740_Mechanisms_Severity_and_Ignitability_Factor Explosibility_Testing_Method_Explosion_Severity_Characteristics_and_Damage_ Control_for_Dust_Explosion_A_Concise_Review
  10. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения : в 2 т. / ред. изд. : Баратов А. М., Корольченко А. Я., Кравчук Г. Н. и др. Москва: Химия, 1990. Т. 1. 496 с. URL: https://norm-load.ru/SNiP/raznoe/knigi/knigi/ Baratov/Baratov_spravochnik_tom1/1-5.htm
  11. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения : в 2 т. / ред. изд. : Баратов А. М., Корольченко А. Я., Кравчук Г. Н. и др. Москва: Химия, 1990. Т.2. 384 с. URL: https://norm-load.ru/SNiP/raznoe/knigi/knigi/ Baratov/Barztov_tom2/1-5.htm
  12. ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування. [Чинний від 2013-01-01]. Вид. офіц. Київ : Мінрегіон України, 2016. 240 с. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0024858-13#Text
  13. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія. [Чинний від 2011-11-01]. Вид. офіц. Київ : Мінрегіон України, 2016. 123 с. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0511738-10#Text

 

Визначення параметрів акустичного приладу екіпірування рятувальників

 

Лєвтеров Олександр Анатолійович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0001-5926-7146

 

Стативка Євгеній Степанович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0003-1536-2031

 

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-36-21

 

Ключові слова: акустичний пристрій, сенсор, хвильовий опір, коефіцієнт відображення, візуальний контроль, надзвичайна ситуація

 

Анотація

В рамках використання ефекту акустичної емісії розглядається можливість створення для екіпірування рятувальників пристроїв орієнтації в просторі. Обґрунтовано впровадження пристрою акустичної дії, розміщеного на спорядженні рятувальника як додаткового елементу спорядження для підвищення ефективності орієнтування у незадовільному для візуального контролю середовищі з метою скорочення часу пошуку постраждалого та часу, що необхідний для евакуації. Обґрунтовано впровадження пристрою акустичної дії для зниження кількості випадків травмування рятувальників під час виконання аварійно-рятувальних робіт у приміщеннях та в умовах з незадовільним візуальним контролем, особливо у воєнний час, що дозволить скоротити час пошуку постраждалого, убезпечити рятувальника від травм та знизити загальний час проведення пошуково-рятувальних робіт та робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій. Визначено найбільш впливові на акустичні хвилі характеристики надзвичайної ситуації внаслідок пожежі. Запропоновано використати коригуючи коефіцієнти, що враховують вплив характеристик надзвичайної ситуації на акустичні хвилі: кут падіння, концентрацію зважених частинок, температуру, хвильовий опір середовища при визначенні параметрів перешкоди та відстані до неї з метою підвищення точності вимірів. Запропоновано застосовувати: коефіцієнт відображення, хвильовий імпеданс, температуру середовища. Запропоновано залежність, яка враховує вплив на поширення акустичних хвиль при визначенні форми перешкоди. Запропоновано технічне рішення та схема розміщення сенсорів пристрою акустичної дій на спорядженні рятувальника для визначення форми перешкоди. Обґрунтовано розміщення пристроїв акустичної дії на спорядженні рятувальника на рівні колін для зниження травматизму при пересуванні в умовах незадовільного візуального контролю.

 

Посилання

  1. 1. Brushlinsky N., Sokolov S. International Fire Statistics of the International Association of Rescue Services. International Technical Committee for the Prevention and Extinction of Fire. 2021. Vol. 66. P. 34. URL: https://www.ctif.org
  2. ДБН В.2.2-15: 2019. Житлові будинки. Основні положення. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text
  3. Карташов В. М., Цехмистро Р. И., Колендовская М. Р. Методы ориентации, навигации и контроля мобильных робототехнических платформ. Радиотехника. 2019. С. 38–44. doi: https://doi.org/10.30837/rt.2019.4.199.04
  4. Cray B., Kirsteins I. A Comparison of Optimal Sonar Array Amplitude Shading Coefficients. Naval Undersea Warfare Center. Acoustics. 2019. Vol. 1. P. 808–815. doi: https://doi:10.3390/acoustics1040047
  5. Wallmeier L., Wiegrebe L. Self-motion facilitates echo-acoustic orientation in humans. Royal Society Open Sience. 2014. Vol. 1. Iss. 3. doi: https:// doi.org/10.1098/rsos.140185
  6. Mariusz K., Bobulski J. Device for Acoustic Support of Orientation in the Surroundings for Blind People. Physical Sensors. 2018. P. 12. doi: https://doi.org/10.3390/s18124309
  7. Rosenbauer International AG. Fire & Safety Equipment. Rosenbauer equipment catalog. LED lighting system. 2019. P. 111–115. URL: https://www.rosenbauer.com
  8. Meola C. Infrared Thermography Recent Advances and Future Trends. Department of Aerospace Engineering University of Naples Federico II. 2012. P. 173–224. doi: https://doi.org/10.2174/97816080514341120101
  9. Bañuls A., Mandow A., Vázquez-Martín A., Morales J., Alfonso J. Object Detection from Thermal Infrared and Visible Light Cameras in Search and Rescue Scenes. IEEE International Symposium on Safety, Security, and Rescue Robotics (SSRR). 2020. P. 380–386. doi: https://doi.org/10.1109/1742-6596/1058/1/012054
  10. ДСТУ 3622-97 Перетворювачі термоелектричні. Основні вимоги щодо вибору та використання. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=82382
  11. Gubaidullin D. A., Fedorov Yu. V., Zaripov R. R. Reflection of acoustic waves from the boundary of contaminated fog. Journal of Physics. 2018. Conf. Ser. 1058. doi: https://doi.org/10.1088/SSRR50563.2020.9292593
  12. Wilk-Jakubowski J. Analysis of Flame Suppression Capabilities Using Low-Frequency Acoustic Waves and Frequency Sweeping Techniques. Department of Information Systems. Kielce University of Technology. 2021. P. 5–8. doi: https://doi.org/10.3390/sym13071299
  13. Knight R. D. Physics for Scientists and Engineers. Third Edition. 2013. P.572–574. ISBN 10: 0321765656
  14. Allan D. Pierce. Acoustics. An Introduction to Its Physical Principles and Applications. Springer Nature Switzerland. 2019. P. 158-255.ISBN: 978-3-030-11214-1
  15. Wang J., Pfeiffer L. N., West K. W. Surface acoustic wave detection of robust zero-resistance states under microwaves. Physical Review J. 2020. Vol. 101. Iss. 16. doi: https://doi.org/10.1103/PhysRevB.101.165413
  16. Shagapov V. Sh., Sarapulova V. V. Reflection and refraction of acoustic waves at the interface between a gas and a disperse systems. Journal of Applied Mechanics and Technical Physics. Vol. 56. Р. 838–847. doi: https://doi.org/10.1134/ S0021894415050107
  17. Sun D., Zhang X., Fang L. Coupling effect of gas jet and acoustic wave on inhalable particle agglomeration. Journal of Aerosol Science. Vol. 66. P. 12–23. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaerosci.2013.08.008
  1. Зімін С. І., Афанасенко К. А., Липовий В. О. Температурний режим факельної установки закритого типу. С. 267-279.
  2. Кудін О. М., Горонескуль М. М., Андрющенко Л. А., Борисенко В. Г. Люмінесцентне одношарове покриття для зовнішньої поверхні пожежних напірних рукавів. С. 248-266.
  3. Максименко М. В. Модель нагріву покрівлі резервуара під впливом пожежі в сусідньому резервуарі. C. 233-247.
  4. Чеберячко С. І., Чеберячко Ю. І., Радчук Д. І., Дерюгін О. В., Шароватова О. П., Луценко Т. О. Вплив фільтрувальних респіраторів на розбірливість мовлення. С. 219-232.