Цимбал Б. М., Петрищев А. С., Древаль Ю. Д., Малько Ю. Д., Шароватова О. П., Веретеннікова Ю. А. Підвищення рівня безпеки праці під час бойових дій. С. 325-348.

 

Підвищення рівня безпеки праці під час бойових дій

 

Цимбал Богдан Михайлович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-2317-3428

 

Петрищев Артем Станіславович

Національний університет «Запорізька політехніка»

http://orcid.org/0000-0003-2631-1723

 

Древаль Юрій Дмитрович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-7347-9433

 

Малько Олександр Дмитрович

Національний  університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0003-4868-7887

 

Шароватова Олена Павлівна

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-2736-2189

 

Веретеннікова Юлія Анатоліївна

Харківський національний університет будівництва та архітектури

http://orcid.org/0000-0003-0245-704X

 

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-36-24

 

Ключові слова: безпека праці, оцінка професійних ризиків, охорона праці, бойові дії, класифікація небезпек

 

Анотація

Досліджено динаміку зміни кількості нещасних випадків та потерпілих на виробництві, що сталися під час виконання трудових обов’язків і пов’язані з веденням бойових дій. Проаналізовано статистичні дані, щодо інтенсивності збільшення кількості нещасних випадків та потерпілих на виробництві, що сталися під час виконання трудових обов’язків і пов’язані з веденням бойових дій в Україні. Представлено рейтинг кількості осіб, що постраждали за галузями економіки в Україні, найбільша кількість яких склала на транспорті, складському господарстві, поштовій та кур'єрській діяльності; під час здійснення постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; в державному управлінні й обороні; обов'язковому соціальному страхуванні; оптовій та роздрібна торгівлі; ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів та ін. Надано прогноз щодо збільшення кількості постраждалих внаслідок бойових дій в порівнянні з початком червня 2023 р. та початком травня 2022 р. Визначено індивідуальну ймовірність постраждати від нещасного випадку на виробництві та професійний ризик загибелі внаслідок бойових дій та спрогнозовано їх інтенсивне збільшення. Представлено критерії матриці для більш точної оцінки професійних ризиків, цивільних працівників, враховуючі всі наслідки, які можуть трапитися при військових діях та частоту настання військової небезпеки. Удосконалену методику оцінки професійних ризиків, які спричинені воєнними (бойовими) діями було випробувано на ТОВ «Харківський молочний комбінат», на робочих місцях. Використовуючи матрицю для оцінки величини професійних ризиків, які спричинені воєнними (бойовими) діями, були визначені величини ризиків працівників, які безпосередньо задіяні в реалізації технологічного процесу переробки молока. Для підвищення рівня безпеки праці під час воєнних (бойових) дій були розроблені заходи з управління професійними ризиками.

 

Посилання

  1. 28 квітня в Україні відзначається День охорони праці – Українська громада – офіційний сайт. URL: https://ukrainska-gromada.gov.ua/community/28-kvitnya-v-ukrayini-vidznachayetsya-den-ohorony-praczi.html
  2. Liwång, Hans & Ericson, Marika & Bang, Martin. An Examination of the Implementation of Risk Based Approaches in Military Operations. Journal of Military Studies. 2014. Vol. № 5. DOI: 10.1515/jms-2016-0189
  3. Цимбал Б.М., Шаповалов Д.О., Шаповалов М.С., Древаль Ю.Д., Петрищев А.С. Підвищення рівня охорони праці та удосконалення методики міжнародної організації праці для оцінки професійних ризиків. Social development & Security. 2020. Vol. 10. №. 2. P. 46-63. DOI: https://doi.org/10.33445/sds.2020.10.2.6
  4. Цимбал Б.М., Петрищев А.С. Особливості охорони праці під час воєнних (бойових) дій. Problems of Emergency Situations: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Харків: Національний університет цивільного захисту України, 2022. С. 233-234. URL: http://pesconf.nuczu.edu.ua/images/2022/_PES2022_FINISH190522.pdf
  5. Safety guide for journalists: a handbook for reporters in high-risk environments. Reporters Without Borders. Paris, 145 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000243986
  6. Shepherd L.J. Making war safe for women? National Action Plans and the militarisation of the Women, Peace and Security agenda. International Political Science Review. 2016. Vol. 37. № 3. P. 324–335. URL: https://doi.org/10.1177/0192512116629820
  7. Kravchuk V. , Shchepankov S. М., Shepitko K. V., Pashkovsky S. M. Hygienic characteristics of the specific conditions in modern military pilots’ professional activities. World of medicine and biology. 2021. Vol. 1. № 75. P. 90-95. doi: 10.26724/2079-8334-2021-1-75-90-95
  8. Kuronen P., Toppila E., Starck J., Pa A Kko Nen R., Sorri M.J. Modelling the risk of noise-induced hearing loss among military pilots. Int J Audiol. 2004. Vol. 43. № 2. P. 79-84. doi: 10.1080/14992020400050013. PMID: 28793844
  9. Vasilescu G.D., Kovacs A., Csaszar T.A., Baciu C., R Baciu R.E., Georgescu L.S. Innovative method for the evaluation of professional risk during controlled demolition with explosives of civil use, Environmental Engineering and Management Journal. 2016. № 15. Р. 2109-2117. doi:10.30638/eemj.2016.227
  10. Cioara C., Morar M., Băbuţ A., Miclea O., Pasculescu V. Technologiczna i organizacyjna operacjonalizacja programu badania działania pirotechnicznych artykułów rozrywkowych kategorii 4, takich jak: bomby lotnicze i świece rzymskie, Sieć konferencji MATEC, Cz. 305 s. 00074. doi: https://doi.org/10.1051/matecconf/202030500074
  11. Kaplan R. , Chukwura C. L., Gorman G. H., Lee V. S., Good C. B., Martin K. L., Ator G. A., Parkinson M. D. A Career Life-Cycle Perspective on Women's Health and Safety: Insights From the Defense Health Board Report on Military Women's Health. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2022. Vol. 64. № 4. P. 267–270. doi: 10.1097/JOM.0000000000002504
  12. Hosseinpourfard M. , Rafati H., Mahmoodi S. A. R., Asghari B., PakroshanB., Babaei M. Effective factors on occupational stress in military personnel. Journal of Military Medicine. 2011. Vol. 13. P. 1–6. URL: http://surl.li/ejkif
  13. Rabelo V. , Holland K. J., Cortina L. M. From distrust to distress: Associations among military sexual assault, organizational trust, and occupational health. Psychology of Violence. 2019. Vol. 9. № 1. P. 78–87. https://doi.org/10.1037/vio0000166
  14. Greeves J. Physiological Implications, Performance Assessment and Risk Mitigation Strategies of Women in Combat-Centric Occupations. Journal of Strength and Conditioning Research. 2015. № 29. Р. 94–100. doi: 10.1519/JSC.0000000000001116
  15. Peleg M. , Richter E. D. Radio frequency radiation-related cancer: assessing causation in the occupational/military setting. Environ Res. 2018. № 163. Р. 123-133. doi: 10.1016/j.envres.2018.01.003
  16. Grier W., Abbas H., Gebeyehu R. , Singh A.K., Ruiz J., Hines S., Alghanim F., Deepak J. Military exposures and lung cancer in United States veterans. Semin Oncol. 2022. № 49. P. 241–247. doi: 10.1053/j.seminoncol.2022.06.010
  17. Biyikli Ö., Aydogan E. A New Model Suggestion to Estimate the Probability Value in Occupational Health and Safety Risk Assessment. Applied Mathematics and Information Sciences. 2016. № 10. Р. 663– 10.18576/amis/100226
  18. Bradburne C., Lewis J. Personalizing Environmental Health: At the Intersection of Precision Medicine and Occupational Health in the Military. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2017. Vol. 59. № 11. P. 209–214. doi: 10.1097/JOM.0000000000001116
  19. Crispim J., Fernandes J., Rego N. Customized risk assessment in military shipbuilding. Reliability Engineering and System Safety. 2020. Vol. 197. 106809. 10.1016/j.ress.2020.106809
  20. Reinhold K., Järvis M., Tint P. Practical tool and procedure for workplace risk assessment: Evidence from SMEs in Estonia. Safety Science. 2015. Vol. 71. P. 282– 10.1016/j.ssci.2014.09.016
  21. Fox M.A., Spicer K., Chosewood L. , Susi P., Johns D. O., Dotson G. S. Implications of applying cumulative risk assessment to the workplace. Environ Int. 2018. Vol. 115. P. 230–238. doi: 10.1016/j.envint.2018.03.026
  22. Burzoni S., Duquenne P., Mater. G., Ferrari L. Workplace Biological Risk Assessment: Review of Existing and Description of a Comprehensive Approach. Atmosphere. 2020. Vol. 11. Р. 741. https://doi.org/10.3390/atmos11070741
  23. Moncada S., Utzet M., Molinero E., Llorens C., Moreno N., Galtés A., Navarro A. The copenhagen psychosocial questionnaire II (COPSOQ II) in Spain-a tool for psychosocial risk assessment at the workplace. Am J Ind Med. 2014. Vol. 57. № 1. P.97– doi: 10.1002/ajim.22238
  24. Anyfantis I., Leka S., Reniers G., Boustras G. Employers’ perceived importance and the use (or non-use) of workplace risk assessment in micro-sized and small enterprises in Europe with focus on Cyprus. Safety Science. 2021. Vol. 139. 105256. 10.1016/j.ssci.2021.105256
  25. Karimi A., Jamshidi S., Eslamizad S. Designing SQCRA as a Software to Semi-quantitative Chemical Risk Assessment in Workplace. 2014. Vol. 1. № 2. Р. 47– URL: http://johe.umsha.ac.ir/article-1-49-en.html
  26. Tsukada T., Sakakibara H. Risk assessment of fall-related occupational accidents in the workplace. J Occup Health. 2016. Vol. 58. № 6. P. 612-621. doi: 10.1539/joh.16-0055-OA. Epub 2016 Sep 30. PMID: 27725487; PMCID: PMC5373911
  27. Hrymak V., Devries J. The Development and Trial of Systematic Visual Search: a visual inspection method designed to improve current workplace risk assessment practice. Policy and Practice in Health and Safety. 2020. Vol. 18. № 1. doi:10.1080/14773996.2019.1708615
  28. Mufti D., Ikhsan A., Putri T. Workplace Ergonomic Risk Assessment Toward Small-Scale Household Business. IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering. 2019. 528 012013. doi 10.1088/1757-899X/528/1/012013
  29. Saedpanah K., Motamedzade M., Salimi K., Eskandari T., Samaei S.E. Physical Risk Factors among Construction Workers by Workplace Ergonomic Risk Assessment (WERA) Method. AOH. 2018. Vol. 2. № 1. P. 56– URL: http://aoh.ssu.ac.ir/article-1-56-en.html
  30. Предко В. О., Мішеніна О. С., Стрілець В. М. Визначення границь застосування існуючих методів розрахунку професійного ризику. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2014. № 19. С. 98–106. URL: https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/ProblemsOfEmergencies/vol19/14.pdf
  • Ви тут:  
  • Головна
  • Архів номерів
  • 36
  • Цимбал Б. М., Петрищев А. С., Древаль Ю. Д., Малько Ю. Д., Шароватова О. П., Веретеннікова Ю. А. Підвищення рівня безпеки праці під час бойових дій. С. 325-348.