Ефективність технічних засобів інформування пасажирів повітряних суден при надзвичайних ситуаціях

Рудаков Сергій Валерійович

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0001-8263-0476

Кулаков Олег Вікторович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0001-5236-1949

Миргород Оксана Володимирівна

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0002-5989-3435

Петухова Олена Анатоліївна

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0002-4832-1255

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-36-11

Ключові слова: надзвичайна ситуація, експерт, оцінка, комплекс засобів інформування пасажирів, коефіцієнт компетентності, коефіцієнт оцінювання

Анотація

Запропоновано експертний метод дослідження ефективності комплексу технічних засобів інформування пасажирських літаків при виникненні надзвичайної ситуації в умовах висотного польоту. Вдосконалена узагальнена модель ефективності застосування індивідуальних та колективних технічних засобів інформування пасажирів та членів екіпажу при виникненні надзвичайної ситуації, яка описана відповідними ознаками, склад яких визначає група експертів – висококваліфікованих фахівців в авіаційній галузі. Визначення таких ознак для об’єкта вибору експертним методом вирішує завдання знаходження вагомих коефіцієнтів шляхом ранжування відповідних коефіцієнтів та їх порівняння між собою. Проведено оцінку ефективності комплексу науково обґрунтованих технічних рішень інформування пасажирів авіаційних суден при виникненні надзвичайної ситуації. Така оцінка здійснювалась висококваліфікованими експертами у галузі авіаційних перевезень. Результати експертних рішень оброблялись із використанням математичних методів. Результати досліджень отримані за допомогою інструментальних вимірювань, для яких встановлені стандартизовані методики обробки результатів вимірювання. Результати колективної експертизи ефективності використання технічних засобів інформування пасажирів були отримані за допомогою методу ранжування вагомих коефіцієнтів кількісної шкали оцінювання. Результати досліджень були отримані за допомогою розрахунку кількі-сних оцінок значимості вихідної інформації, яка відповідає поєднанню джерел аргументації з урахуванням їх впливу на думку експерта. Також були запропоновані кількісні значення кваліфікаційних оцінок, які відповідають різним ступеням проінформованості експерта. Наведені результати експертного опитування групи спеціалістів у галузі авіаційної безпеки щодо ефективності використання технічних засобів індивідуального та колективного інформування пасажирів повітряних суден в надзвичайних ситуаціях висотного польоту. Це дозволило визначити ефективність та пріоритетність застосування даних технічних засобів при виникненні надзвичайної ситуації та зберегти життя багатьом пасажирам повітряних суден.

Посилання

1. Bugayko D., Shevchenko O. Indicators of air transport sustainable development. Intellectualization o f Logistics and Supply Chain Management. 2020. № 4. Р. 6–18. doi:https://doi.org/10.46783/smart-scm/2020-4-1
2. Прогноз ІСАО [Електронний ресурс]. URL: https://biz.nv.ua/ukr/markets/ikao-shvaliv-standart-po-skorochennju-vikidu-co2-litakami-96188.html
3. Аналіз стану безпеки польотів за результатами розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України та суднами іноземної реєстрації, що сталися у 1 півріччі 2019 року [Електронний ресурс]. Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами. Київ. 2019. 27 с. URL: http://www.nbaai.gov.ua/uploads/pdf/Аналіз_1_пів_2019.pdf
4. Safety Management Manual Doc 9859 [Електронний ресурс]. URL: https://www.unitingaviation.com/publications/9859/ (10.11.2018 р.).
5. Groenenboom, J. Aircraft health monitoring. The True Value of Aircraft Health Monitoring and Data Management. Proceedings of the 13th Maintenance Cost Conference. Panama, September 13–15, 2017. P. 172–179.
6. Global Market Forecast. Future Journeys 2013 – 2020 [Electronic resource] AIRBUS S.A.S Blagnac Cedex: Art @ Caractere, 2013. 125 p. URL: http://www.airbus.com/company/market/forecast/?elD=damfrontend push@docID=33755
7. Balbi G., Moraglio M. Proposal to hybridise communication and mobility research agendas. In: S. Fari, M. Moraglio, еds. Peripheral flows: A Historical Perspective on Mobilities between Cores and Fringes. Newcastle: Cambridge Scholars Publishing. 2016. P. 10–27.
8. Adrian T., Crump R.K., Vogt E. Nonlinearity and flight-to-safety in the risk-return trade-off for stocks and bonds. The Journal of Finance. 2019. Vol. 74. № 4. P.1931–1973. URL: https://www.newyorkfed.org/medialibrary/media/research/staff_reports/sr723.pdf
9. Andreev K., Arnaudov R., Dochev I. In-flight sensor system for collecting flight information and providing flight safety of unmanned aerial system. Electrotechnica and Electronica. 2018. Vol. 53. № 11–12. P. 305–309. URL: https://epluse.ceec.bg/in-flight-sensor-system-for-collecting-flight-information-and-providing-flight-safety-of-unmanned-aerial-system/
10. Baar T., Schulte H. Safety analysis of longitunal motion controllers during climb flight. System Informatics. 2019. № 14. P. 11–18. URL: http://dx.doi.org/10.18255/1818-1015-2019-4-488-501
11. Ding S., Gu Q., Liu J. Flight safety system evaluation and optimal linear prediction. Transactions of Nanjing University of Aeronautics and Astronautics. 2019. Vol. 36. № 2. P. 205–213. URL: http://dx.doi.org/10.16356/j.1005-1120.2019.02.001
12. Kelemen M., Antoško M., Szabo S., Socha L., Jevčák Ja., Choma L., Tobisová A. Experimental verification of psychophysiological performance of a selected flight personnel and sw: presurvey for transport safety. Transport Problems. 2019. Vol. 14. №3. P. 145–153. doi: 10.20858/tp.2019.14.3.13
13. Krasnozhon V.O. Flight safety analysis during air traffic сontrol in the USA. Sciences of Europe. 2016. № 9-3(9). P. 55–60.