Вибір сипких матеріалів для гасіння полярних легкозаймистих рідин

Бабашов İльхам Баласалiм огли

Академія Міністерства з надзвичайних ситуацій Азербайджанської Республіки

http://orcid.org/0000-0002-3294-1767

Дадашов İльгар Фiрдосi огли

Академія Міністерства з надзвичайних ситуацій Азербайджанської Республіки

http://orcid.org/0000-0002-1533-1094

Кірєєв Олександр Олександрович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-8819-3999

Савченко Олександр Віталійович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-1305-7415

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-35-23

Ключові слова: гасіння рідин, полярні легкозаймисті рідини, етанол, сипкі матеріали, піноскло, адсорбенти, інгібітори горіння

Анотація

Продовжено дослідження раніше запропонованого методу гасіння полярних рідин за допомогою вогнегасних засобів на основі легких сипких пористих матеріалів. Проведено аналіз характеристик (адсорбційні властивості по відношенню до пари етанолу, ефект інгібування горіння) та вибір сипких матеріалів для гасіння легкозаймистих полярних рідин. Експериментально визначено насипну щільність, вологоутримання і плавучість в етанолі ряду обраних сипких матеріалів з різними домінуючими механізмами припинення горіння та різними розмірами та формами гранул. Встановлено, що забезпечити найбільшу плавучість двошарової вогнегасної системи можна за допомогою піноскла з розмірами гранул (10–15), (15–25) та (25–35) мм. Проаналізовано вплив характеристики сипких матеріалів, на їх вогнегасні властивості: насипна щільність, плавучість, водоутримання, здатність заповнювати порожнечі нижнього шару та просипатися крізь цей шар. На підставі визначення здатності просипатися крізь шар гранульованого піноскла встановлено, що найменше просипання забезпечує нижній шар піноскла з розміром гранул (10–15) мм. Такий шар піноскла забезпечує відсутність просипання вермікуліту і всіх сипких матеріалів з інгібуючим ефектом у разі, якщо розмір їх гранул перевищує 2,5 мм. Визначено, що найкращі адсорбційні властивості по відношенню до пари етанолу виявляє силікагель –5,3 мас. %. Зроблено висновок, що для подальшого вивчення вогнегасних властивостей двошарової вогнегасної системи, призначеної для гасіння легкозаймистих полярних рідин в якості матеріалу, що забезпечує плавучість, доцільно обрати піноскло з розміром гранул (10–15) мм. Для верхнього шару доцільно випробувати всі речовини, які можуть інгібувати процесу горіння, а також цеоліти, гранульований силікагель, піноскло з розміром гранул (5–10) мм, спучений перліт з гранулами діаметром (1–1,5) мм, та два різновиди спученого вермікуліту.

Посилання

1. EN 1568-1:2018. Fire extinguishing media. Foam concentrates. Part 1: Specification for medium expansion foam concentrates for urface application to water-immiscible liquids.
2. EN 1568-2:2018. Fire extinguishing media – Foam concentrates. Part 2: Specification for highex pansion foam concentrates for surface application to water-immiscible liquids.
3. EN 1568-3:2018. Foam concentrates. Part 3: Specification for low expansion foam concentrates for surface application to water-immiscible liquids /European standard.
4. Боровиков В. О., Чеповський В. О., Слуцька О. М. Рекомендації щодо гасіння пожеж у спиртосховищах, що містять етиловий спирт. МНС України. К.:УкрНДІПБ. 76 с.
5. Рекомендации по тушению полярних жидкостей в резервуарах. М.: ФГУ ВНИИПО МЧС России. 2007. 58 с.
6. Нормы пожарной безопасности Республики Беларусь. Порядок определения необходимого количества сил и средств подразделений по чрезвычайным ситуациям для тушения пожаров. МЧС Беларусь. Минск. 2017. 27 с.
7. Ivanković T. Surfactants in the environment. Arh. Hig. Rad. Toksikol. 2010. Vol. 61. № P. 95–110. http://dx.doi.org/10.2478/10004-1254-61-2010-1943
8. Olkowska E. Analytics of surfactants in the environment: problems and challenges. Chem. Rev. 2011. Vol. 111. № 9. P. 5667–5700. https://doi.org/10.1021/ cr100107g
9. Бочаров В. В. Раевская М. В. Использование перфторированных ПАВ в пенообразователях – «второе пришествие». Галогенорганика с наихудшим сценарием развития для обитателей земли. Пожаровзрывобезопасность. 2013. Т. 22. № С. 75–82.
10. Безродный И. Ф. Экология пожаротушения – пока это только слова. Пожаровзрывобезопасность. 2013. Т. 22. № С. 85–90.
11. Extinguishing performance of alcohol-resistant firefighting foams on polar flammable liquid fires. Huiqiang Zhi, Youquan Bao , Lu Wang, Yixing Mi Journal of Fire Sciences. 2020. 38(1). Р. 53–74. doi: 10.1177/0734904119893732 journals.sagepub.com/home/jfs
12. Дадашов І. .Ф., Кірєєв О. О, Трегубов Д. Г., Тарахно О. В. Гасіння горючих рідин пористими матеріалами та гелеутворюючими системами. Харків.: ФОП Бровін. 2021. 240 с. ISBN 978-617-8009-60-1
13. Макаренко В. С., Кірєєв О. О., Чиркіна М. А., Дадашов І. Ф. Дослідження ізолюючих властивостей шарів легких пористих матеріалів. Проблемы пожарной безопасности. 2020. Вип. 48. С. 112–118. URL: https://nuczu.edu.ua/images/topmenu/science/zbirky-naukovykh-prats-ppb/ppb48/ 15.pdf
14. Dadashov І., Kireev А., Kirichenko I., Kovalev A., Sharshanov A. Simulation of the properties two-laer material. Functional Materials. 2018. Vol. № 4. P. 774–779. doi:https//doi.org/10.15407/fm25.04.1
15. Електронний ресурс https://vb.by/society /incidents/spirt.html

Електронний ресурс. Ethanol Tank Fire Fighting Background and previous research. https://www.sp.se/en/Sidor/default.aspx

16. Бабашов И. Б., Дадашов И. Ф., Киреев А. А. Пути совершенствования методов тушения полярных легковоспламеняющихся жидкостей. Proceedings of international and scientific conference on “Prospects of innovative development of technical and natural sciences”, 25–26 November, 2021, Baku, Azerbaijan. P 24–32.
17. Zhuo Chen, Shixiong Huang, Bingyan Jiang. Syntactic for prepared with glass hollow spheres of designed size and wall thickness ratio. Advanced Materials Research. 2015. Vol. 1061–1062. Р. 129–132.

Математична модель терморезисторного пожежного сповіщувача

Дурєєв Вячеслав Олександрович

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0002-7981-6779

Литвяк Олександр Миколайович

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0002-0242-1859

Христич Валерій Володимирович

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0002-5900-7042

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-35-21

Ключові слова: пожежний сповіщувач, математична модель, чутливий елемент, динамічний параметр, інерційність, пожежа

Анотація

Розглянуто наукове завдання з розробки математичних моделей терморезисторних теплових пожежних сповіщувачів з урахуванням сукупного впливу типу, матеріалу, конструктивного виконання та геометричних параметрів терморезисторного чутливого елементу на динамічні параметри теплового пожежного сповіщувача. Проведений аналіз літературних джерел довів необхідність детальних досліджень існуючих математичних моделей теплових пожежних сповіщувачів з метою отримання значень їх динамічних параметрів і покращення їх технічних характеристик. Модель являє собою систему диференційних рівнянь для нестаціонарного теплообміну та залежності опору чутливого елемента сповіщувача від температури. Рішенням такої системи є інерційно динамічна ланка, що описує роботу теплового пожежного сповіщувача з терморезисторним чутливим елементом. Розроблені математичні моделі для терморезиторів з позитивним та негативним коефіцієнтом температурного опору. Константи та значення номінальних опорів дозволяють урахувати в моделі терморезисторного теплового сповіщувача склад напівпровідникового матеріалу, конструктивне оформлення та геометричні параметри його чутливого елементу. Отримано динамічні ланки, що дозволяють визначити динамічні параметри терморезисторних теплових пожежних сповіщувачів з урахуванням сукупного впливу типу, матеріалу, конструктивного виконання та геометричних параметрів чутливого елементу з позистором та термістором. Визначені рівняння для параметричних досліджень залежності динамічних параметрів сповіщувачів від характеристик чутливих елементів. Порівняння отриманих результатів розрахунку динамічних параметрів з експериментальними даними показує, що розбіжності не перевищують 5 %. Розроблено та наведено рекомендації щодо вибору геометричних характеристик терморезисторних чутливих елементів теплових пожежних сповіщувачів та шляхів покращення їх динамічних параметрів.

Посилання

1. Abramov Y., Basmanov O., Salamov J., Mikhayluk A. Model of thermal effect of fire within a dike on the oil tank. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2018. Vol. 2. P. 95–100. doi: 10.29202/nvngu/2018-2/12
2. Щупляк Н. М. Основи електроніки і мікроелектроніки. DMTK. 2012. 179 с. https://studfile.net/preview/4512513/page:16
3. Andronov V., Pospelov B., Rybka E. Increase of accuracy of definition of temperature by sensors of fire alarms in real conditions of fire on objects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2016. Vol. 4. № 5–82. P. 38–44. doi: 15587/1729-4061.2016.75063
4. Pospelov B., Andronov V., Rybka E., Skliarov S. Research into dynamics of setting the threshold and a probability of ignition detection by selfadjusting fire detectors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2017. Vol. 5. № 9–89. P. 43–48. http://dx.doi.org/10.15587/1729-4061.2017.110092
5. Pospelov B., Andronov V., Rybka E., Skliarov S. Design of fire detectors capable of self-adjusting by ignition. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2017. Vol. 4. № 9–88. P. 53–59. doi: 10.15587/1729-4061.2017.108448
6. Andronov V., Pospelov B., Rybka E., Skliarov S. Examining the learning fire detectors under real conditions of application. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2017. Vol. 3. № 9–87. Р. 53–59. doi: 10.15587/1729-4061.2017.101985
7. Andronov V., Pospelov B., Rybka E. Development of a method to improve the performance speed of maximal fire detectors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2017. Vol. 2. № 9–86. P. 32–37. doi: 10.15587/1729-4061.2017.96694
8. Abramov Y., Kalchenko Y., Liashevska O. Determination of dynamic characteristics of heat fire detectors. EUREKA, Physics and Engineering. 2019. Vol. 3. P. 50–59. doi: 10.21303/2461-4262.2019.00898
9. Park H.-W., Cho J.-H., Mun S.-Y., Park C.-H., Hwang C.-H., Kim S.-C., Nam D.-G. Measurement of the Device Properties of Fixed Temperature Heat Detectors for the Fire Modeling. Fire Science and Engineering. 2014. Vol. 28(1). Р. 37–43. doi: 7731/kifse.2014.28.1.037
10. Забара С. Моделювання систем у середовищі MATLAB. Університет «Україна». 2015. 137 с. https://www.yakaboo.ua/modeljuvannja-sistem-u-seredovischi-matlab.html

Дослідження впливу порошків на вогнегасні характеристики бінарних шарів пористих матеріалів

Макаренко Вікторія Сергіївна

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0001-5629-1159

Кірєєв Олександр Олександрович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-8819-3999

Слепужніков Євген Дмитрович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-5449-3512

Чиркіна Марина Анатоліївна

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-2060-9142

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-35-22

Ключові слова: легкозаймисті рідини, бінарна вогнегасна система, перліт, вермикуліт, піноскло, дисперсні порошки, кристалогідрати

Анотація

Досліджено вплив дисперсних порошків на гасіння легкозаймистих рідин за допомогою використання бінарних шарів легких пористих матеріалів. Обґрунтовано вибір гранульованого піноскла в якості матеріалу нижнього шару бінарної системи. Для верхнього шару, який виявляє підвищені ізолюючі властивості обрано спучені перліт та вермікуліт. Запропоновано наносити на верхній шар бінарної вогнегасної системи порошків: піску, меленого тальку, пустотілих скляних мікросфер. Також досліджено використання наступних легкоплавких порошків кристалогідратів середньої ступені дисперсності: сульфату алюмінію, ацетату натрію, гідрофосфату натрію, натрій-калій винокислого, сульфату цинку та тіосульфату натрію. При цьому зменшується об’єм порожнин цього шару, що призведе до підвищення ізолюючих властивостей вогнегасної системи. Для обраних матеріалів вогнегасної системи визначені: насипна щільність, плавучість, вологоутримання та здатності до заповнення порожнин шару матеріалу, що лежить нижче. Найбільшу плавучість і найменшу насипну щільність бінарної вогнегасної системи забезпечує використання в якості нижнього шару подрібненого піноскла. Найбільше вологоутримання і найменшу здатність до просипання порошків крізь верхній шар вогнегасної системи забезпечує використання спученого перліту з розміром гранул 1,2±0,2 мм і пластинчастого вермикуліту з розміром пластинок 2×2,5 і 2×5 мм. На основі дослідження впливу дрібнодисперсних порошків легкоплавких кристалогідратів на вогнегасні характеристики бінарних шарів легких пористих матеріалів встановлено, що найкращі результати забезпечують застосування кристалогідратів ацетату натрію (1,5 кг/м²), гідрофосфату натрію (0,12 кг/м²) і сульфату цинку (1,3 кг/м²). З останніх найбільш ефективним є кристалогідрат гідрофосфату натрію.

Посилання

1. Campbell R. Fires at Outside Storage Tanks. National fire protection association. 2014. URL: https://nfpa.org/-/media/Files/News-and-Research/Fire-statistics-and-reports/Building-and-life-safety/osflammableorCombustibleLiquidtank StorageFacilities.ashx
2. Hylton J. G., Stein G. P. U.S. Fire Department Profile. National Fire Protection Association. 2017. URL: https://www.nfpa.org/-/media/Files/News-and-Research/Fire-statistics/Fire-service/osfdprofile.pdf
3. Tauseef S. M., Ramyapriya Ramesh, Tasneem Abbasi, Abbasi S. A. Models for assessing the spread of flammable liquid spills and their burning. International Journal of Engineering, Science and Mathematics. Vol. 6. № 8. P. 154–184. URL: https://www.researchgate.net/publication/322117150_Models_for_assessing_the_spread_of_flammable_liquid_spills_and_their_burning
4. Lang X.-q., Liu Q.-z., Gong H. Study of Fire Fighting System to Extinguish Full Surface Fire of Large Scale Floating Roof Tanks. Procedia Engineering. Vol. 11. P. 189–195. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii /S1877705811008344
5. Olkowska E., Polkowska Z., Namieśnik J. Analytics of surfactants in the environment: problems and challenges. Chem. Rev. 2011. Vol. 111. № 9. P. 5667–5700. doi: 1021/cr100107g
6. Дадашов І. Ф., Трегубов Д. Г., Сенчихін Ю. М., Кірєєв О. О. Напрямки вдосконалення гасіння пожеж нафтопродуктів. Науковий вісник будівництва. 2018. T. 94. № 4. С. 238–249. URL: https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/Problems OfEmergencies/vol28/4dadashev.pdf
7. Дадашов І. Ф. Дослідження властивостей вогнегасної системи на основі піноскла. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2018. Вип. 2(28). С. 39–56. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/8905
8. Макаренко В. С., Кірєєв О. О., Трегубов Д. Г., Чиркіна М. А. Дослідження вогнегасних властивостей бінарних шарів легких пористих матеріалів. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2021. Вип. 1(33). С. 235–245. URL: http://pes.nuczu.edu.ua/ images/arhiv/33/18.pdf
9. Dadashov І., Kireev А. Kirichenko I., Kovalev A., Sharshanov A. Simulation of the properties two-laer material. Functional Materials. 2018. Vol. 25. № 4. P. 774–779. doi: 10.15407/fm25.04.1
10. Chen Z., Huang Z. X., Jiang B. Y. Syntactic Foam Prepared with Glass Hollow Spheres of Designed Size and Wall Thickness Ratio. Advanced Materials Research. 2014. Vol. 1061–1062. P. 129–132. doi: 10.4028/www.scientific.net/ AMR.1061-1062.129
11. Szczepaniak R., Woroniak G., Rudzki R. Analysis of Energy Storage Capabilities in Hydrated Sodium Acetate Using the Phase Transitions of the First Kind. Springer Proceedings in Energy. Cham, 2019. P. 1043–1055. doi: 1007/978-3-030-13888-2_100
12. Kahlenberg V., Braun D. E., Krüger H., Schmidmair D., Orlova M. Temperature and moisture-dependent studies on alunogen and the crystal structure of meta-alunogen determined from laboratory powder diffraction data. Physics and Chemistry of Minerals. 2016. Vol. 44. № 2. P. 95–107. doi: 1007/s00269-016-0840-7
13. Beaupere N., Soupremanien U., Zalewski L. Influence of Water Addition on the Latent Heat Degradation of Sodium Acetate Trihydrate. Applied Sciences. 2021. Vol. 11. № 2. P. 484. doi: 3390/app11020484
14. Dannemand M., Johansen J. B., Furbo S. Solidification behavior and thermal conductivity of bulk sodium acetate trihydrate composites with thickening agents and graphite. Solar Energy Materials and Solar Cells. Vol.145. P. 287–295. doi: 10.1016/j.solmat.2015.10.038
15. High solubility crystalline hydrates of Na and K furosemide salts / U. B. Rao Khandavilli et al. CrystEngComm. 2014. Vol. 16. № 22. P. 4842–4852. doi: 1039/C3CE42347F
16. Saha J., Podder J. Crystallization Of Zinc Sulphate Single Crystals And Its Structural, Thermal And Optical Characterization. Journal of Bangladesh Academy of Sciences. 2012. № 35(2). P. 203–210. doi: 10.3329/jbas.v35i2.9426
17. Safety data sheet. Sodium Thiosulfate, 5-hydrate, Crystal, USP/EP/BPJP. Columbus Chemical Industries. URL: https://www.columbuschemical.com/ MSDS/SDS/Sodium%20Thiosulfate,%205-hydrate,%20Crystal,%20USP%20EP%20BP% 20JP% 205471.pdf

Організаційно-технічні методи аварійної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації

Комяк Володимир Володимирович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-6009-5908

Комяк Валентина Михайлівна

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-9840-2635

Кязімов Кязім Тахір огли

Академія Міністерства з надзвичайних ситуацій Азербайджанської Республіки

http://orcid.org/0000-0003-0790-9770

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2022-35-20

Ключові слова: аварійна евакуація, організаційно-технічні методи, гетерогенні потоки людей, висотні будівлі, оптимізація

Анотація

Розроблено організаційно-технічні методи евакуації населення із зони надзвичайної ситуації по шляхам із різними характеристиками, якими володіють, наприклад, сходи, коридори, ліфти, засоби аварійної евакуації з висотної будівлі та по горизонтальних шляхах з урахуванням категорії комфортності руху людей. Ефективній евакуації з висотних будівель перешкоджає ряд причин, основна з яких, сходи, як основні засоби евакуації, які не забезпечують достатню пропускну здатність для безпечної евакуації людей із таких будівель. Здійснена постановка задачі аварійної евакуації з висотних будівель, яка включає рух людей по коридорах, сходах, за допомогою ліфтів та додатково – за допомогою засобів аварійної евакуації. Досліджено властивості задачі. Обґрунтовано, що задача оптимізації вибору шляхів та засобів для евакуації з висотних будівель має два етапи розв’язку: дискретний – оптимізацію на дискретній множині, яка може бути представлена, наприклад, деревом розв’язків та неперервний – моделювання руху гетерогенних потоків людей по мережі, складовими якої є коридори, сходи, шляхи руху ліфтів та засобів аварійної евакуації. Як метод дискретної оптимізації, пропонується варіантне моделювання на мережі, що описує дерево розв’язків. Для неперервного етапу, зокрема для горизонтальних шляхів, запропоновано організаційно-технічні методи аварійної евакуації гетерогенних потоків людей з урахуванням категорії комфортності їх руху. Показана ефективність на тестових прикладах розроблених організаційно-технічних методів евакуації населення із зони надзвичайної ситуації. Розроблене в роботі програмне забезпечення може бути використане для швидкого прийняття рішення щодо вибору безпечних шляхів евакуації, що є однією з найважливіших проблем безпеки життєдіяльності населення в умовах будь-якої надзвичайної ситуації.

Посилання

1. Antony Wood. Rethinking Evacuation: Rethinking Cities. CTBUH 9th World Congress Shanghai. Issue 3. Р. 43–49.
2. Pauls J. Elevator and Stairs for Evacuation: Comparison and Combination. ASME Workshop to Focus on Elevator Emergencies in High-Rise Buildings. New York.
3. Gravit M., Dmitriev I., Kuzenkov K. Phased evacuation algorithm for high-rise buildings. MATEC Web of Conferences. Vol. 245. Article № 11012. doi: 10.1051/matecconf/201824511012
4. Dmitriev I., Kuzenkov K., Kankhva V. The use of elevators in the evacuation of high-rise buildings. MATEC Web of Conferences. Vol. 193. Article № 03030. doi: 10.1051/matecconf/ 201819303030
5. ISO/TR 25743:2010. Lifts (elevators). Study of the use of the lifts for evacuation an emergency. Standard by International Organization for Standardization (Technical Report).
6. Barney G. C. Elevator Traffic Handbook: Theory and practice. Spon Press. London and New York.
7. Pasman Н. J., Kirillov I. A., Roytman V. M. NWO project 047.011.2001.035. Hazards and Risk Analysis for Aircraft Collision wish High-Rise Building. TNO, Netherlands.
8. Комяк В. М., Данілін О. М., Кязімов К. Т., Комяк В. В. Розробка математичної моделі оптимізації вибору шляхів та засобів для евакуації з висотних будівель. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2019. Вип. 30. С. 29–36.
9. Комяк В. М., Комяк В. В., Соболь А. Н. Разбиение и трассировка в задачах пожарной безопасности строительства. Харьков: Мадрид. 2016. 161с.
10. Gritsik V. V, Kiseleva O. M, Yakovlev S. V., Stetsyuk P. I. Mathematical optimization methods and intelligent computer technologies to model complex processes and systems with regard for spatial forms of objects, 2012. Inst. Problem Iskusstv. Intellekta, NAN Ukr., Nauka i Osvita, Donetsk.
11. Komyak Vа., Sobol A., Danilin A., Komyak Vl., Kyazimov K. Optimization of Partitioning the Domain into Subdomains According to Given Limitation of Space. Journal of Automation and Information Sciences. New York: Begell. Vol. 52. Issue 2. Р. 13–26. doi: 10.1615/JAutomatInfScien.v52.i2.20
12. Komyak Vа, Komyak Vl. Pankratov A. Mathematical and Computer Modeling of Active Movement of People during Evacuation from Buildings. Part of the IFIP Advances in Information Technologyin Disaster Risk Reduction book (series IFIPAICT). Vol. 622. Р. 245–258. http://repositsc.nuczu.edu.ua/ handle/123456789/13492
13. Pankratov A., Komyak Va., Kyazimov K., Komyak Vl., Tarasenko O., Antoshkin O., Mishcheriakov Iu., Dolhodush M. Building a model and an algorithm for modeling the movement of people carrying goods when they are evacuated from premises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. Kharkiv. Vol. 3/4(111). Р. 43–50. doi: 10.15587/1729-4061.2021.23391
14. Гравит М. В., Карькин И. Н., Дмитриев И. И., Кузенков К. А. Моделирование процесса эвакуации из высотных зданий и сооружений с использованием пассажирских лифтов. Пожаровзрывобезопасность. Fire and Explosion. 2019. Вып. 2. C. 66–80.
15. Холщевников В. В., Самошин Д. А. Проблемы обеспечения пожарной безопасности людей с ограниченными возможностями в зданиях с их массовым пребыванием. Пожаровзрывобезопасность. 2014. Вып. 23. С. 37–52.
16. Холщевников В. В., Самошин Д. А. Эвакуация и поведение людей на пожарах: учебное пособие. М.: Академия ГПС МЧС России. 210 с.
17. Кязімов. К. Т. Категорії комфортності руху людей в потоці і способи їх моделювання. Сучасні проблеми моделювання. Мелітополь: МДПУ. Вип.20. С. 144–154.