Спосіб визначення зон безпеки при утилізації авіаційних засобів ураження

 

Неклонський Ігор Михайлович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-5561-4945

 

Смирнов Олег  Миколайович

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0002-1237-8700

 

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-10

 

Ключові слова: авіаційні бомби, технологія утилізації, радіус ураження, щільність потоку уламків

 

Анотація

Обґрунтовано необхідність розроблення високоефективної технологій утилізації авіаційних бомб та способу визначення зон безпеки при утилізації  відповідних авіаційних засобів ураження. Для вирішення поставленого завдання застосовано системний підхід, в межах якого використовувались наукові методи узагальнення й порівняння, аналізу і синтезу, методи математичного моделювання тощо. Для обґрунтування ефективних рішень щодо забезпечення безпечних умов організації робіт запропонований спосіб визначення зон безпеки при утилізації  авіаційних засобів ураження, який дозволяє врахувати фугасну та уламкову дію авіаційних засобів ураження під час їх детонації. Для приблизного оцінювання ступеню ураження об’єктів використані узагальнені емпіричні дані, відповідні закони ураження, які представляються у вигляді залежності ймовірності ураження від параметрів, що характеризують вплив, – надлишкового тиску на фронті ударної хвилі, питомого імпульсу ударної хвилі. Практично реалізовано твердження, що надлишковий тиск та питомий імпульс є функціями маси енергоносія (вибухової речовини) та відстані до центра вибуху, що дозволяє перейти від параметричного закону ураження до координатного закону ураження. Перехід від розрахунків до графічного зображення здійснюється за допо-могою співвідношень, які пов’язують параметри вибухової хвилі з величинами відстані та тротилового еквіваленту. Під час розрахунків врахована можливість ураження об’єктів (людей) від дії уламків, що розлітаються. Для цього використаний закон зміни швидкості уламка на траєкторії. На підставі проведених розрахунків параметрів зон дії небезпечних факторів вибуху авіаційних бомб зроблені відповідні висновки щодо характеристик зон безпеки під час утилізації  авіаційних засобів ураження. Запропонований спосіб визначення зон безпеки реалізує математичний апарат, який дозволяє співвідносити енергоносій до тротилового еквіваленту і може використовуватись в якості консервативної оцінки необхідної для експрес-аналізу стійкості об’єктів за умови їх розміщення в середніх і дальніх зонах від джерела вибуху.

 

Посилання

  1. Ferreira, C., Ribeiro, J., Clift, R., & Freire, F. (2019). A Circular Economy Approach to Military Munitions: Valorization of Energetic Material from Ammunition Disposal through Incorporation in Civil Explosives. Sustainability, 11(1), 1–14. doi: 10.3390/su11010255
  2. Liu, H. Wang, Y., Zhu, H. (2015). The technology method research of scrap ammunition destruction, 3rd International Conference on Mechanical Engineering and Intelligent Systems (ICMEIS 2015). Atlantis Press, 201–205. doi:10.2991/icmeis-15.2015.39
  3. Drobakha, Hr., Neklonskyi, I., Kateshchenok, A., Sobyna, V., Taraduda, D., Borysova, L., & Lysachenko, I. (2019). Structural and functional simulation of interaction in the field of aviation safety by using matrices. Archives of Materials Science and Engineering, 95, 2, 67–76. Retrieved from http://repositsc.nuczu. edu.ua /handle/ 123456789/9000
  4. Neklonskyi, I. M., Smyrnov, O. M. (2020). Matematychna model protsesu utylizatsii taktychnykh raket 9M21. Problemy nadzvychainykh sytuatsii, 1(31), 211–225. Retrieved from http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/11794
  5. United Nations Office for Disarmament Affairs. (2015). International ammunition technical guideline IATG 10.10:2015 [E]. Demilitarization and destruction of conventional ammunition. New York : USA. Retrieved from https://s3.amazonaws.com/unoda-web/wp-content/uploads/2019/05/IATG-10.10-Demilitarization-and-Destruction-V.2.pdf
  6. Karlos, V., & Solomos, G. (2013). Calculation of Blast Loads for Application to Structural Components. Luxembourg: Publications Office of the European Union. doi:10.2788/61866
  7. Solomos, G., Larcher, M., Valsamos, G., Karlos, V., & Casadei, F. (2020). A survey of computational models for blast induced human injuries for security and defence applications : JRC Technical Reports. Ispra : European Commission. doi:10.2760/685
  8. Valsamos, G., Casadei, F., Larcher, M., & Solomos, G. (2015). Implementation of Flying Debris Fatal Risk Calculation in EUROPLEXUS. Luxembourg: Publications Office of the European Union. doi:10.2788/058640
  9. Larcher, M., Casadei F., & Solomos, G. (2014). Simulation of blast waves by using mapping technology in EUROPLEXUS. Publications Office of the European Union. doi: 10.2788/98310
  10. Costin, N. S. (2014). The explosive atmosphere conditions required to carry out an improvised explosive device and numerical simulation of detonation. Revista Academiei Fortelor Terestre, 1(73), 132–137. Retrieved from https://www.armyacademy.ro/reviste/rev1_2014/NICULAE.pdf