Риск нарушение нормальных условий жизнедеятельности человека при техногенных чрезвычайных ситуациях
Поспелов Борис Борисович
Національний університет цивільного захисту України
http://orcid.org/0000-0002-0957-3839
Рыбка Евгений Алексеевич
Національний університет цивільного захисту України
https://orcid.org/0000-0002-5396-5151
Мелещенко Руслан Геннадьевич
Національний університет цивільного захисту України
http://orcid.org/0000-0001-5411-2030
Самойлов Михайло Олександрович
Національний університет цивільного захисту України
http://orcid.org/0000-0002-8924-7944
Бородич Павло Юрійович
Національний університет цивільного захисту України
https://orcid.org/0000-0001-9933-8498
Мироненко Анастасія Анатоліївна
Національний університет цивільного захисту України
http://orcid.org/0000-0003-0060-4229
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.4400139
Ключові слова: надзвичайна ситуація, атмосферне забруднення, ризик порушення життє-діяльності, здоров'я людини, максимальна разова гранично допустима концентрація
Анотація
Виконано аналіз існуючої в Україні класифікації надзвичайних ситуацій внаслідок забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, понад гранично допустимі концентрації. Встановлено, що ознаки наявності таких надзвичайних ситуацій визначаються заданими рівнями перевищення гранично допустимих концентрацій з урахуванням часу їх дії. Класифікаційні ознаки обмежуються граничними дозами шкідливих речовин без урахування їх небезпеки. Порогові дози, зазначені в прийнятій класифікації надзвичайних ситуацій, не дають ніякої інформації про те, наскільки впливають атмосферні забруднення на життєдіяльність і здоров'я людини. Зроблено оцінку ризику здоров'ю, що наноситься забрудненнями атмосферного повітря. Викона-но порівняння отриманого ризику для встановлених ознак класифікації надзвичайних ситуацій внаслідок наявності в атмосферному повітрі забруднюючих речовин, що перевищують гранично допустимі концентрації. Для розрахунку ризику запропоновано співвідношення, яке відрізняється від відомих виразів використанням максимальної разової концентрації, що дозволяє визначати ризик порушення життєдіяльності і здоров'я для індивідуума з урахуванням часових параметрів ознак класифікації. Результати оцінки ризику свідчать, що при нормативних ознаках класифікації ризик порушення життєдіяльності і здоров'я для індивідуума на порядок і більше перевищує рівень недопустимого індивідуального ризику, прийнятого в світовій практиці. Це означає, що прийняті нормативні ознаки виявляються суттєво завищеними з точки зору ризику життєдіяльності та здоров'я людини, а прийнята класифікація надзвичайних ситуацій не є достовірною. З метою забезпечення достовірної класифікації надзвичайних ситуацій внаслідок наявності в атмо-сферному повітрі забруднюючих речовин пропонується враховувати клас небезпеки і тип речовин, що забруднюють атмосферне повітря. Крім цього існуючі ознаки наявності надзвичайної ситуації повинні доповнені і величиною ризику порушення життєдіяльності і здоров'я людини.
Посилання
- Chen, Wang-Kun (2012). Managing Emergency Response of Air Pollution by the Expert System. Air pollution – a comprehensive perspective, 319–336. doi: 10.5772/50080
- World Health Organization (WHO) (2017). Ambient (outdoor) air quality and health. Available online: http://www.who.int/mediacentre/ factsheets/fs313/en
- Landrigan, P. J., Fuller, R., Acosta, N. J. R., Adeyi, O., Arnold, R., Basu, N., Baldé, A. B., Bertollini, R., Bose-O’Reilly, S., Boufford, J.I. (2017). The Lancet Com-mission on pollution and health. The lancet, 391 (10119), 462–512.
- Mladjan, D., Cvetković, V. M. (2013). Classification of emergency situations. In Thematic Proceedings of International Scientific Conference «Archibald Reiss Days», 275–291.
- Cairncross, E. K., John, J., Zunckel, M. (2007). A novel air pollution index based on the relative risk of daily mortality associated with short-term exposure to common air pollutants. Atmospheric environment, 41(38), 8442–8454.
- Madia, F., Worth, A., Whelan, M., Corvi, R. (2019). Carcinogenicity assessment: addressing the challenges of cancer and chemicals in the environment. Environment international, 128, 417–429.
- Fiore, M., Oliveri Conti, G., Caltabiano, R., Buffone, A., Zuccarello, P., Cormaci, L., Ferrante, M. (2019). Role of emerging environmental risk factors in thyroid cancer: a brief review. International journal of environmental research and public health, 16(7), 1185.
- Argyropoulos, C. D., Ashraf, A. M., Markatos, N. C., Kakosimos, K. E. (2017). Mathematical modelling and computer simulation of toxic gas building infiltration. Process Safety and Environmental Protection, 111, 687–700.
- Sorek-Hamer, M., Chatfield, R., Liu, Y. (2020). Strategies for using satellite-based products in modeling PM2.5 and short-term pollution episodes. Environment International, 144, 106057.
- Zou, B., Wilson, J. G., Zhan, F. B., Zeng, Y. (2009). Air pollution exposure assessment methods utilized in epidemiological studies. Journal of Environmental Monitoring, 11(3), 475–490.
- Beckx, C., Panis, L. I., Arentze, T., Janssens, D., Torfs, R., Broekx, S., Wets, G. (2009). A dynamic activity-based population modelling approach to evaluate exposure to air pollution: methods and application to a Dutch urban area. Environmental Impact Assessment Review, 29(3), 179–185.
- Bell, M. L., Ebisu, K., Belanger, K. (2007). Ambient air pollution and low birth weight in Connecticut and Massachusetts. Environmental health perspectives, 115(7), 1118–1124.
- Ballester, F., Saez, M., Perez-Hoyos, S., Iñíguez, C., Gandarillas, A., Tobias, A., Alonso, E. (2002). The EMECAM project: a multicentre study on air pollution and mortality in Spain: combined results for particulates and for sulfur dioxide. Occupational and Environmental Medicine, 59(5), 300–308.
- World Health Organization (WHO) (2019). Air Pollution. Available online: http://www.who.int/mediacentre/ factsheets/fs313/en
- Holdovskaya, L. F. (2007). Khimiya navkolyshnʹoho seredovyshcha, 295.
- Attfield, M., Castranova, V., Hale, J. M., Suarthana, E., Thomas, K. C., Wang, M. L. (2011). Coal mine dust exposures and associated health outcomes; a review of information published since 1995.
- ISO/IEC Guide 51. (1999). Safety aspects-Guidelines for their inclusion in standards.
- Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Krainiukov, O., Maksymenko, N., Meleshchenko, R., Bezuhla, Yu., Hrachova, I., Nesterenko, R., Shumilova, А. (2020). Mathematical model of determining a risk to the human health along with the detection of hazardous states of urban atmosphere pollution based on measuring the current con-centrations of pollutants. Eastern-European Journal of Enterprise, 4/10 (106), 37–44.