Закономірності розходу повітря під час підводного розмінування водних акваторій

 

Соловйов Ігор Ігорович

Головне управління ДСНС України у Херсонській області

https://orcid.org/0000-0002-0400-6704

 

Стецюк Євген Ігорович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-5204-9194

 

Стрілець Віктор Маркович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-9109-8714

 

DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.4400181

 

Ключові слова: підводне розмінування, розхід повітря, водолаз-сапер, статистичний аналіз, глибина, вибухонебезпечний предмет, автономні дихальні апарати на стисненому повітрі, піротехнік, водна акваторія, відділення

 

Анотація

Проведено експериментальні дослідження, в яких брали участь випробовувані з числа особового складу відділення підводного розмінування групи піротехнічних робіт та спеціальних водолазних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Херсонській області, які на протязі весни-літа 2020 року виконували реальні операції пошуку на глибині 4 м, 6 м та 7 м та підйому з глибини 6 м, у тому випадку, коли була відсутня можливість знищення на місці, вибухонебезпечних предметів в акваторії Чорного моря, яка вимагає свого розмінування. Запропонована методика проведення експериментальних досліджень, яка дозволяє як отримати кількісні оцінки розходу повіт-ря, що будуть характеризувати тип оперативної діяльності та умови її здійснення, так і перевірити наскільки значимо кожен з цих факторів впливає на розхід повітря піротехніком під час виконання аварійно-рятувальних робіт під водою в апаратах на стисненому повітрі. Сильною стороною отриманих результатів є визначення достовірних показників, які можуть бути основою для обґрунтування конкретних пропозицій щодо організації робіт з підводного розмінування, вибору засобів індивідуального захисту, в першу чергу органів дихання, водолазів-саперів, обґрунтування тактико-технічних вимог до засобів індивідуального захисту органів дихання як на етапі їх створення, так і на етапі придбання, а також під час організації процесу підготовки водолазів-саперів. Результати статистичного аналізу експериментальних результатів, які були отримані в процесі оперативної діяльності особового складу відділення підводного розмінування групи піротехнічних робіт та спеціальних водолазних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Херсонській області, показали, що при рівні значимості α=0,05 результати розходу повітря у водолазів-саперів описуються нормальним розподілом. При цьому розхід повітря суттєво ві-дрізняється як від характеру операцій, які виконує особовий склад, так і від глибини знахо-дження вибухонебезпечного предмету.

 

Посилання

  1. Pro realizaciyu osnovnyx zaxodiv z protyminnoyi diyalnosti u 2020 roci ta provedennya specialnyx vybuxovyx robit: nakaz DSNS Ukrayini. (2020). 68, 1–7.
  2. Gunnar, M. (2001). From a DC-3 to BOSB: The Road to a Breakthrough in Military Safety Measures Against the Risks of Historic, Explosive Ordnance. Marine Technology Society Journal, 45 (6), 26–34. DOI: https://doi.org/10.4031/MTSJ.45.6.1
  3. Koval`ov, P. A., Strilecz`, V. M., Yelizarov, O. V., Bezuglov, O. Ye. (2005). Osnovy stvorennya ta ekspluataciyi aparativ na stysnenomu povitri. X.: ACZZU, 359.
  4. Rancich, T. (2011). Search and Recovery of Munitions by Divers. Marine Technology Society Journal, 45 (6), 75–79. DOI: https://doi.org/10.4031/MTSJ.45.6.9
  5. Herbert, J. (2010). Risk Mitigation of Chemical Munitions in a Deep-Water Geohazard Assessment. Marine Technology Society Journal, 44 (1), 86–96. DOI: https://doi.org/10.4031/MTSJ.44.1.4
  6. Maser, E., Strehse, J. S. (2020). Don’t Blast: blast-in-place (BiP) operations of dumped World War munitions in the oceans significantly increase hazards to the envi-ronment and the human seafood consumer. Journal of Arch Toxicol, 94 (1), 71–88. DOI:https://doi.org/10.1007/s00204-020-02743-0
  7. Huet, C., Mastroddi, F. (2016). Autonomy for underwater robots a European perspective. Journal of Auton Robot, 40 (1), 1113–1118. DOI:https://doi.org/10.1007 /s10514-016-9605-x
  8. Cooper, N., Cooke, S., Burgess, K. (2017). Risky Business: Dealing with Un-exploded Ordnance (UXO) in the Marine Environment. Journal of Coasts, Marine Structures and Breakwaters, 171 (3), 333–342. DOI: https://doi.org/ 10.1680/cmsb.63174.0157
  9. Mijajlovic, V. (2013). The Regional Center for Divers Training and Underwater Demining. Journal of ERW and Mine, 17 (2), 13–19. URL: https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol17/iss2/13
  10. DeWaard, L., Dekeling, R. (2013). An Over view of Disposal of Ammunition in the Dutch Sectionof the North Sea: Present Practice and Development of Safety Measures, 299–348. URL: https://schleswig-holstein.nabu.de/natur-und-landschaft /aktionen-und-projekte/munition-im-meer/miremar/13199.html
  11. Nickand, C., Cooke, S. (2017). Risky Business: Dealing with Unexploded Ordnance (UXO) in the Marine Environment. Journal of Coasts, Marine Structures and Breakwaters, 171(3), 157–167. DOI: https://doi.org/10.1680/cmsb.63174.0157
  12. Soloviov, I. I., Ctrilecz, V. M. (2020). Problemni pytannya vykonannya robit z pidvodnogo rozminuvannya. Energozberezhennya ta promy`slova bezpeka: vyklyky ta perspektyvy. Tretya mizhnarodna naukovo-praktychna konferenciya. Kyiv: KPI, NNDI PBtaOP, 225–231.
  13. IMAS 09.60:2014 (IMAS 09.60:2014, IDT) Underwater Survey and Clearance of Explosive Ordnance (EO) URL: https://www.mineactionstandards.org /fileadmin /MAS/documents/standards/translations/IMAS_09.60_pdf
  14. Standard Operating Procedures for Humanitarian Underwater Deminingin South Eastern Europe. URL: https://old.mineactionstandards.org/fileadmin/ MAS/documents/references-publications/Humanitarian-Underwater-Demining-in-South -Eastern-Europe.pdf
  15. Illowsky, B., Dean, S. (2014). Introductory Statistics. OpenStax CNX, 67–74. URL: https://openstax.org/details/introductory-statistics
  16. Denworth, L. (2019). A Significant Problem: Standard scientific methods are under fire. Journal of Scientific American, 321(4), 62–67. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Scientific_American