Scientific Journal Problems of Emergency Situations — Поспелов Б. Б., Рыбка Е. А., Мелещенко Р. Г., Самойлов М. А., Бородич П. Ю., Мироненко A. A. Риск нарушение нормальных условий жизнедеятельности человека при техногенных чрезвычайных ситуациях. С. 31-43.

Ключові слова: надзвичайна ситуація, атмосферне забруднення, ризик порушення життє-діяльності, здоров'я людини, максимальна разова гранично допустима концентрація

Анотація

Виконано аналіз існуючої в Україні класифікації надзвичайних ситуацій внаслідок забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, понад гранично допустимі концентрації. Встановлено, що ознаки наявності таких надзвичайних ситуацій визначаються заданими рівнями перевищення гранично допустимих концентрацій з урахуванням часу їх дії. Класифікаційні ознаки обмежуються граничними дозами шкідливих речовин без урахування їх небезпеки. Порогові дози, зазначені в прийнятій класифікації надзвичайних ситуацій, не дають ніякої інформації про те, наскільки впливають атмосферні забруднення на життєдіяльність і здоров'я людини. Зроблено оцінку ризику здоров'ю, що наноситься забрудненнями атмосферного повітря. Викона-но порівняння отриманого ризику для встановлених ознак класифікації надзвичайних ситуацій внаслідок наявності в атмосферному повітрі забруднюючих речовин, що перевищують гранично допустимі концентрації. Для розрахунку ризику запропоновано співвідношення, яке відрізняється від відомих виразів використанням максимальної разової концентрації, що дозволяє визначати ризик порушення життєдіяльності і здоров'я для індивідуума з урахуванням часових параметрів ознак класифікації. Результати оцінки ризику свідчать, що при нормативних ознаках класифікації ризик порушення життєдіяльності і здоров'я для індивідуума на порядок і більше перевищує рівень недопустимого індивідуального ризику, прийнятого в світовій практиці. Це означає, що прийняті нормативні ознаки виявляються суттєво завищеними з точки зору ризику життєдіяльності та здоров'я людини, а прийнята класифікація надзвичайних ситуацій не є достовірною. З метою забезпечення достовірної класифікації надзвичайних ситуацій внаслідок наявності в атмо-сферному повітрі забруднюючих речовин пропонується враховувати клас небезпеки і тип речовин, що забруднюють атмосферне повітря. Крім цього існуючі ознаки наявності надзвичайної ситуації повинні доповнені і величиною ризику порушення життєдіяльності і здоров'я людини.

Посилання

Chen, Wang-Kun (2012). Managing Emergency Response of Air Pollution by the Expert System. Air pollution – a comprehensive perspective, 319–336. doi: 10.5772/50080
World Health Organization (WHO) (2017). Ambient (outdoor) air quality and health. Available online: http://www.who.int/mediacentre/ factsheets/fs313/en
Landrigan, P. J., Fuller, R., Acosta, N. J. R., Adeyi, O., Arnold, R., Basu, N., Baldé, A. B., Bertollini, R., Bose-O’Reilly, S., Boufford, J.I. (2017). The Lancet Com-mission on pollution and health. The lancet, 391 (10119), 462–512.
Mladjan, D., Cvetković, V. M. (2013). Classification of emergency situations. In Thematic Proceedings of International Scientific Conference «Archibald Reiss Days», 275–291.
Cairncross, E. K., John, J., Zunckel, M. (2007). A novel air pollution index based on the relative risk of daily mortality associated with short-term exposure to common air pollutants. Atmospheric environment, 41(38), 8442–8454.
Madia, F., Worth, A., Whelan, M., Corvi, R. (2019). Carcinogenicity assessment: addressing the challenges of cancer and chemicals in the environment. Environment international, 128, 417–429.
Fiore, M., Oliveri Conti, G., Caltabiano, R., Buffone, A., Zuccarello, P., Cormaci, L., Ferrante, M. (2019). Role of emerging environmental risk factors in thyroid cancer: a brief review. International journal of environmental research and public health, 16(7), 1185.
Argyropoulos, C. D., Ashraf, A. M., Markatos, N. C., Kakosimos, K. E. (2017). Mathematical modelling and computer simulation of toxic gas building infiltration. Process Safety and Environmental Protection, 111, 687–700.
Sorek-Hamer, M., Chatfield, R., Liu, Y. (2020). Strategies for using satellite-based products in modeling PM2.5 and short-term pollution episodes. Environment International, 144, 106057.
Zou, B., Wilson, J. G., Zhan, F. B., Zeng, Y. (2009). Air pollution exposure assessment methods utilized in epidemiological studies. Journal of Environmental Monitoring, 11(3), 475–490.
Beckx, C., Panis, L. I., Arentze, T., Janssens, D., Torfs, R., Broekx, S., Wets, G. (2009). A dynamic activity-based population modelling approach to evaluate exposure to air pollution: methods and application to a Dutch urban area. Environmental Impact Assessment Review, 29(3), 179–185.
Bell, M. L., Ebisu, K., Belanger, K. (2007). Ambient air pollution and low birth weight in Connecticut and Massachusetts. Environmental health perspectives, 115(7), 1118–1124.
Ballester, F., Saez, M., Perez-Hoyos, S., Iñíguez, C., Gandarillas, A., Tobias, A., Alonso, E. (2002). The EMECAM project: a multicentre study on air pollution and mortality in Spain: combined results for particulates and for sulfur dioxide. Occupational and Environmental Medicine, 59(5), 300–308.
World Health Organization (WHO) (2019). Air Pollution. Available online: http://www.who.int/mediacentre/ factsheets/fs313/en
Holdovskaya, L. F. (2007). Khimiya navkolyshnʹoho seredovyshcha, 295.
Attfield, M., Castranova, V., Hale, J. M., Suarthana, E., Thomas, K. C., Wang, M. L. (2011). Coal mine dust exposures and associated health outcomes; a review of information published since 1995.
ISO/IEC Guide 51. (1999). Safety aspects-Guidelines for their inclusion in standards.
Pospelov, B., Andronov, V., Rybka, E., Krainiukov, O., Maksymenko, N., Meleshchenko, R., Bezuhla, Yu., Hrachova, I., Nesterenko, R., Shumilova, А. (2020). Mathematical model of determining a risk to the human health along with the detection of hazardous states of urban atmosphere pollution based on measuring the current con-centrations of pollutants. Eastern-European Journal of Enterprise, 4/10 (106), 37–44.