Порівняльний кількісний аналіз особливостей гуманітарного розмінування в радіаційно-забрудненій місцевості

Степанчук Сергій Олександрович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0002-6618-4119

Стрілець Віктор Маркович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0001-5992-1195

Макаров Євген Олексійович

Національний університет цивільного захисту України

http://orcid.org/0000-0003-0785-3041

Стрілець Валерій Вікторович

International Humanitarian Organization The Halo Trust

http://orcid.org/0000-0003-1913-7878

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2023-38-14

Ключові слова: гуманітарне розмінування, радіаційне забруднення, сапер, засоби індивідуального захисту, закономірність, розподіл

Анотація

Здійснено порівняльний аналіз особливостей виконання контрольної типової операції гуманітарного розмінування в радіаційно-забрудненій місцевості шляхом порівняння часу реалізації способу смикування протитанкової міни, в трьох різних варіантах використання комплексу засобів індивідуального захисту піротехніками Державної служби України з надзвичайних ситуацій за різних умов можливого радіаційного впливу: комбінації захисного костюму Л-1, бронезахисту типу захисний бронежилет IV рівня захисту, захисного бронешолому III-A рівня захисту та респіратору типу ЗМ 6200 ffp3; комбінації захисного костюму Л-1, бронезахисту типу захисний бронежилет IV рівня захисту, захисного бронешолому III-A рівня захисту та фільтрувального протигазу типу ГП-5; комбінації захисного костюму Л-1, бронезахисту типу захисний бронежилет IV рівня захисту, захисного бронешолому III-A рівня захисту та апарата на стисненому повітрі типу Dräger 7000. Це було викликано тим, що важливою та нерозв’язаною частиною проблеми гуманітарного розмінування, є відсутність кількісних показників, що характеризують особливості оперативної діяльності піротехнічних підрозділів ДСНС в умовах радіаційного забруднення. Унікальність розглянутої ситуації полягає в тому, що тільки в Україні є необхідність такого розмінування. Аналіз отриманих результатів показав, що час виконання типових операцій описується нормальним розподілом незалежно від комбінації засобів індивідуального захисту, які використовуються. При цьому якщо час виконання типових операцій в комплекті захисного спорядження, до якого входить ізолюючий апарат, суттєво відрізняється від їх виконання в комплекті, до якого входить фільтрувальний протигаз, то час виконання в комплекті із респіратором класу ffp3 практично не відрізняється від часу виконання в комплекті із фільтрувальним протигазом.

Посилання

1. Понад 95 % території зони відчуження ЧАЕС може бути заміновано. Укрінформ - актуальні новини України та світу. URL: https://www.
   ukrinform.ua/rubric-society/3701184-ponad-95-teritorii-zoni-vidcuzenna-caes-moze-buti-zaminovano.html
2. Хотин Р. Перестрахуватись від «другого Чорнобиля» та «мавп із гранатами». Що треба знати про «теракт» на Запорізькій АЕС?. Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina-zaporizka-aes-rosiya-yadernyy-terakt-shcho-treba-znaty/32472691.html
3. Гудкова С. Загроза застосування тактичної ядерної зброї: чи зважиться Путін на удар. RFI. URL: https://goo.su/Matc
4. Schindler M., Connell A. «Mine Action and Food Security: The Complexities of Clearing Ukraine's Agricultural Lands». The Journal of Conventional Weapons Destruction. 2023. Vol. 27: Iss. 2. Article 3. URL: https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol27/iss2/3
5. Crowther G. «Ukraine: Coordinating the Reponse». The Journal of Conventional Weapons Destruction. 2022. Vol. 25. Iss. 3. Article 3. URL: https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol25/iss3/3
6. Mathewson A. «Open-Source Research and Mapping of Explosive Ordnance Contamination in Ukraine». The Journal of Conventional Weapons Destruction. 2022. Vol. 26. Iss. 1. Article 3. URL: https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol26/iss1/3
7. Cottrell L., Darbyshire E., Holme Obrestad K. «Explosive Weapons Use and the Environmental Consequences: Mapping Environmental Incidents in Ukraine». The Journal of Conventional Weapons Destruction. 2022. Vol. 26. Iss. 1. Article 4. URL: https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol26/iss1/4
8. Chrystie E. «Environmental Mainstreaming in Mine Action: A Case Study of Moving Beyond «Do № Harm». The Journal of Conventional Weapons Destruction. 2022. Vol. 27. Iss. 2. Article 5. URL: https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol27/iss2/5
9. n/a, Anonymous. «Developing National Landmine Clearance Capacity in Ukraine». The Journal of Conventional Weapons Destruction. 2021. Vol. 25. Iss. 1. Article 9. URL: https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol25/iss1/9
10. Mori K. Occupational health in disasters: Valuable knowledge gained from experience with the Fukushima Daiichi Nuclear Power Plant accident. Journal of Occupational Health. 2019. Т. 61. № 6. С. 429–430. doi: 1002/1348-9585.12084
11. Hignett S., Hancox G., Edmunds O. M. «Chemical, biological, radiological, nuclear and explosive (CBRNe) events: Systematic literature review of evacuation, triage and decontamination for vulnerable people». International Journal of Emergency Services. 2019. Vol. 8 № 2. Р. 175–190. doi: 10.1108/IJES-05-2018-0030
12. Long F., Bateman G., Majumdar A. «The impact of fire and rescue service first responders on participant behaviour during chemical, biological, radiological and nuclear (CBRN)/Hazmat incidents». International Journal of Emergency Services. 2020. Vol. 9. № 3. Р. 283–298. doi: 1108/IJES-06-2019-0027
13. Long F. Bateman G., Majumdar A. «The impact of fire and rescue service first responders on participant behaviour during chemical, biological, radiological and nuclear (CBRN)/Hazmat incidents». International Journal of Emergency Services. 2020. Vol. 9. № 3. Р. 283–298. doi: 1108/IJES-06-2019-0027
14. Gyllencreutz L., Carlsson C.-P., Karlsson S. and Hedberg P. «Preparedness for chemical, radiologic and nuclear incidents among a sample of emergency physicians' and general practitioners'—a qualitative study». International Journal of Emergency Services. 2023. Vol. 12. № 2. Р. 161–170. doi: 1108/IJES-07-2022-0032
15. Соловйов І. І., Стецюк Є. І., Стрілець В.М. Закономірності розходу повітря під час підводного розмінування водних акваторій. Збірка наукових праць «Проблеми надзвичайних ситуацій». Харків: НУЦЗ України, 2020. Випуск 2(32). С. 132–144. doi: 5281/zenodo.4400181
16. Lyovin D., Strelets V., Shevchenko R., Loboichenko V., Divizinyuk M., StreletsV. and Pruskyi A. «A dataset on the features of the elimination of explosive objects using a dome-shaped protective device with a load». Data in Brief. Vol. 50. October 2023. 109602. doi: 10.1016/j.dib.2023.109602
17. Про затвердження Правил радіаційної безпеки при проведенні робіт у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення: наказ Міністерство охорони здоров'я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04.04.2008 № 179/276: станом на 12 вересня 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0754-08#Text
18. Рашисти почали робити вкрай небезпечні міни-пастки: чого не треба робити за будь-яких умов | Defense Express. Військовий портал Defense Express - все про військову справу. URL: https://defence-ua.com/weapon_and_tech/vorog_pochav_robiti_vkraj_nebezpechni_mini_pastki_chogo_ne_treba_robiti_za_bud_jakih_umov-6660.html
19. Войтюк Т. Російські військові залишають міни-пастки — ДСНС. Суспільне. Новини. URL: https://suspilne.media/360296-rosijski-vijskovi-zalisaut-mini-pastki-dsns/
20. ДСТУ ISO 5479:2009. Статистичне опрацювання даних. Критерії відхилення від нормального розподілу (ISO 5479:1997, IDT). Чинний від 01.07.2011. Вид. офіц. Київ : УкрНДНЦ, 2009. 34 с.
21. Митропольский А. К. Техника статистических вычислений – Главная редакция физ.-мат. литературы издательства «Наука», 1971. 576 с.
22. Халафян А. А. SТАТISТIСА: Статистический анализ данных. 000 «Бином-Пресс», 2007. 512 с.
23. Вентцель Е. С. Теория вероятностей. Наука, 1962. 564 с.