Встановлення відповідності міжнародного та національного методів класифікації газопароповітряних вибухонебезпечних зон

Кулаков Олег Вікторович

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0001-5236-1949

Михайловська Юлія Валеріївна

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0003-1090-5033

Катунін Альберт Миколайович

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0003-2171-4558

Роянов Олексій Миколайович

Національний університет цивільного захисту України

https://orcid.org/0000-0001-7631-1030

DOI: https://doi.org/10.52363/2524-0226-2023-37-8

Ключові слова: вибухонебезпечна зона, вибухонебезпечне середовище, насосна станція, номограма, при-міщення, світлі нафтопродукти

Анотація

Виявлені розбіжності міжнародного та національного методів класифікації газопаро-повітряних вибухонебезпечних зон (метод остаточної редакції ДСТУ EN IEC 60079-10-1 та метод НПАОП 40.1-1.32) на прикладі приміщень насосних станцій для перекачування світ-лих нафтопродуктів. При застосуванні міжнародного методу може утворюватися або вибу-хонебезпечна зона класу 1, або вибухонебезпечна зона класу 2, або вибухонебезпечна зона не утворюється. Клас зони залежить від масової швидкості витоку бензину та швидкості вентиляції (при високій масової швидкості витоку бензину та низькій швидкості вентиляції утворюється зона класу 1; при збільшенні швидкості вентиляції та незмінності швидкості витоку бензину або створюється зона класу 2 або умови для її створення відсутні). Вибухо-небезпечна зона класу 2 набуває значних розмірів тільки при значних аварійних витоках (зокрема має місце на відстані 5 м при сумарній масовій швидкості витоку 132,81 г на 1 кг бензину, що перекачується). Вибухонебезпечна зона займає усе приміщення тільки у випа-дку перевищення її розміру геометричних розмірів приміщення з урахування місця викиду небезпечної речовини. Час існування вибухонебезпечної зони залежить від стаціонарної фонової концентрації бензину за логарифмічним законом. Кратність повітрообміну у при-міщенні суттєво впливає на час існування вибухонебезпечної зони. При застосуванні націо-нального методу у приміщенні може утворюватися або вибухонебезпечна зона класу 2 або вибухонебезпечна зона відсутня. Критерії утворення вибухонебезпечної зони різними ме-тодами суттєво відрізняються. Усунення виявлених розбіжностей можливе або повним пе-реходом на європейські технологічні регламенти зі скасуванням національного методу роз-рахунку або вбудовуванням міжнародного методу розрахунку в наявні національні правила після їх комплексної технічної експертизи.

Посилання

1. International Electrotechnical Commission (IEC). HIS Markit Standards Store. URL: http://www.iec.ch
2. National Fire Protection Association (NFPA). URL: https://www.nfpa.org/
3. British Standards Institution (BSI). URL: https://www.bsigroup.com/
4. Canadian Standards Association (CSA). URL: https://www.scc.ca/
5. Bozek A. Application of IEC 60079-10-1 edition 2.0 for Hazardous Area Classification. IEEE Transactions on Industry Applications. 2018. Vol. 54. P. 1881–1889. doi: 10.1109/TIA.2017.2785258
6. Bozek A., Driscoll T., Miller J., Rowe V., Lawrence W. The Use of Combustible Gas Detection In Hazardous Locations: Additional Safety Precautions Around Flammable Gas Or Vapors. IEEE Industry Applications Magazine. 2018. Vol. 24. P. 64–74. doi: 10.1109/MIAS.2017.2740455
7. Cole М., Lawrence W., Adams D., Driscoll T. The Canadian electrical code for hazardous locations has no class – But it does have significant changes. IEEE Transactions on Industry Applications. 2017. Vol. 53. P. 1635–1645. doi: 10.1109/TIA.2016.2622683
8. Souza A., Luiz A., Neto A., Araujo A., Silva H., Silva S., Alves J. A new correlation for hazardous area classification based on experiments and CFD predictions. Process Safety Progress. 2019. Vol. 38. № 1. P. 21–26. doi: 10.1002/prs.11974
9. Alves J., Neto A., Araújo A., Silva H., Silva S., Claudemi A., Nascimento C., Luiz A. Overview and experimental verification of models to classify hazardous areas. Process Safety and Environmental Protection. 2019. Vol. 122. P. 102–117. doi: 10.1016/j.psep.2018.11.021
10. Nascimento C., Luiz A., Barros P., Neto A., Alves J. A CFD-based empirical model for hazardous area extent prediction including wind effects. Journal of Loss Prevention in the Process Industries. 2021. Vol. 71. 104497. doi: 10.1016/j.jlp.2021.104497
11. Кулаков О. В., Катунін А. М., Михайловська Ю. В. Дослідження класів і розмірів вибухонебезпечних зон резервуарів зі світлими нафтопродуктами. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2022. № 1(35). С. 133–146. doi: 10.52363/2524-0226-2022-35-10